До  цього часу про Романа Трубу і його професійну діяльність мало хто знав. Він був лише одним з дев'ятнадцяти претендентів на одну з керівних посад в конкурсі з відбору директора та заступників Державного бюро розслідувань (ДБР). Серед фаворитів конкурсу його ніхто не бачив. Але тепер саме він очолить один з найвпливовіших правоохоронних органів України. 16 листопада комісія обрала його директором ДБР. За нього проголосували всі дев'ятеро членів відбіркової комісії.

Автобіографія та декларація статків

У своїй автобіографії, яку подав на конкурс Роман Труба, вказано, що він народився та виріс у Львові, закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, де вчився на юриста. З 1997 року працював у Львівській прокуратурі та дослужився до прокурора Пустомитівського району Львівської області. При генпрокурорі Віталії Яремі у 2014-2015 роках Труба очолював управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України (ГПУ). Після відставки Яреми він був понижений на посаді й незабаром покинув ГПУ та очолював департамент у приватній юридичній компанії "Сектор права". Був двічі одружений. Має трьох дітей.

У декларації Труби за 2016 рік зазначено, що він володіє будинком та земельними ділянками у Львові та Львівській області, на дружину записано дві квартири. Крім того, у власності Романа Труби автомобіль Toyota Avensis, акції ПАТ "Борщівський сирзавод" та ПАТ "Львівський інструментальний завод".

Діяльність в Генпрокуратурі

Колишній співробітник ГПУ, а нині експерт програми з реформування органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ  Володимир Петраковський розповідає, що до Генеральної прокуратури Трубу привів "свободівець" Олег Махніцький. "Тоді Труба не брав якоїсь активної участі у розслідуваннях, - каже Петраковський. -  Як тільки в ГПУ прийшов Віктор Шокін, Трубу просто посунули при зачистці кадрів. Він був просто "наглядачем", бо тих, хто реально працює і є професіоналом справи просто так не спроваджують".

Виконавчий директор Центру протидії корупції Дарина Каленюк каже, що в ГПУ Роман Труба координував роботу слідчих, які вели справи колишніх високопосадовців з оточення Віктора Януковича, проти яких були вжиті персональні санкції. "З одного боку він хотів показати результат у цих справах, але з іншого боку цих результатів так і не було. Він був простим виконавцем, яким керували згори", - вважає Каленюк.

Директор та його заступники

Експерти сходяться на тому, що Роман Труба став переможцем конкурсу на посаду директора ДБР не просто так. Адже до цього явними фаворитами були нинішній військовий прокурор Анатолій Матіос та представник адміністрації президента Олексій Горащенков.  "Народний фронт" та Блок Пера Порошенка так і не змогли домовитися про єдиного кандидата, який би всіх задовольняв, тому вирішили поставити директором ДБР явно слабкого кандидата, але сильних заступників, через яких можна повністю контролювати Державне бюро розслідувань", - припускає Володимир Петраковський.

16 листопада конкурсна комісія окрім директора ДБР обрала його першу заступницю та заступника. Першою заступницею стала Ольга Варченко. Зараз вона очолює управління процесуального керівництва, підтримки державного звинувачення і представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ. Іншим заступником Труби призначили нинішнього заступника прокурора Києва Олександра Буряка.

Поки що "темні конячки"

Політичний оглядач аналітичного центру "Дім демократії" Анатолій Октисюк зауважує, що з огляду на персоналії вибраного керівництва ДБР не виключені ризики політичної залежності цього нового правоохоронного органу, однак це можна буде оцінити лише після перших кримінальних проваджень, які ініціює Державне бюро розслідувань. "Очевидно, що обрані люди як мінімум будуть лояльні до влади. Але треба дати їм шанс проявитись. Можливо вибране керівництво проявить себе як амбітне і незалежне, адже поки що ці люди "темні конячки". За результатами їхньої роботи можна судити про прогрес антикорупційної реформи в Україні", - сказав  Анатолій Октисюк.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України,  20 листопада 2017 року Генпрокуратура України втрачає повноваження проводити слідчі дії. Частину справ щодо розслідувань випадків топ-корупції, ГПУ вже передала Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Всі інші справи високопосадовців  депутатів, суддів, правоохоронців, військових та тих самих детективів НАБУ Генпрокуратура має передати новоствореному правоохоронному органу - Державному бюро розслідувань.