Відповідно до даних всеукраїнського перепису населення 2001 року в Україні проживало 47,5 тисяч ромів. Натомість, за неофіційними даними самих ромських громад, нині на українській території знаходиться понад 400 тисяч ромів. Найбільше їх проживає у Закарпатській, Одеській та Харківській областях. Саме з цих регіонів роми найчастіше приїжджають до української столиці у пошуках заробітку. "Через зубожіння вони їдуть звідти з бідних сіл до Києва чи інших багатих міст збирати металобрухт, перепродавати овочі і з цього мають якусь копійку. В силу історичних причин на цей час вони оселяються в лісосмугах навколо міста", - пояснює правозахисниця, представниця Ромського радіо Ольга Веснянка.

Тенденція агресії

Саме такі люди - кілька ромських сімей - у ніч 21 квітня цього року стали жертвами підпалу їхнього табору у парку Голосіївського району Києва. За даними міжнародної правозахисної організації Amnesty International, на Лисій горі "радикали вчинили погром ромського табору, під час якого, за словами очевидців, використовували газові балончики, ріжучі предмети і, можливо, вогнепальну зброю". В АІ кажуть, що серед постраждалих були діти.

Праворадикали і справді взяли на себе відповідальність за цей акт, однак назвали його по-іншому. "Ци..ни багато разів обіцяли залишити територію, де заборонено смітити та влаштовувати табори. РДА завалене проханнями киян. Місцеві мешканці тепер будуть спокійніші за власні гаманці", - написав у Facebook лідер праворадикальної організації "С14" Євген Карась після підпалу та виклав фото спалених ромських наметів. До цього, 17 квітня, за участю праворадикалів відбувся антиромський "рейд" на центральному залізничному вокзалі столиці, під час якого у представників цієї національної меншини "перевіряли" квитки та змушували їх "прибирати" за собою.

Такі випадки тиску праворадикальних організацій та підпалів житла ромських громад не поодинокі. За словами президента Міжнародного Благодійного ромського жіночого фонду "Чіріклі" Золи Кондур, підпали та погроми ромських таборів активізувалися останнім часом - у квітні минулого року подібний стався у Києві, пізніше - у Золотоноші Черкаської області, у Львові, у селі Лощинівка Одеської області. У селі Вільшани, що у Харківській області, було вчинено вбивство ромського лідера. "Ми відчуваємо посилення тиску від угрупувань, об'єднаних певною ідеологією. Шкода, що у нашій країні дедалі сильніше розвиваються такі праворадикальні  угруповування, які розпалюють міжетнічну ворожнечу", - сказала DW Зола Кондур.

Розпалювання ворожнечі

Правозахисники Української Гельсінської спілки з прав людини різко засудили дії представників "С14", які були вчинені на Лисій горі у Києві. "Руйнування поселення ромів є грубим порушенням прав людини. Також вважаємо неприпустимим переслідування його мешканців, що мало місце 17 квітня і є розпалюванням міжетнічної нетерпимості", - йдеться у заяві Української Гельсінської спілки.

Там вимагають провести ретельне розслідування дій представників праворадикальної організації "С14" 17-21 квітня, надати належну оцінку їх відповідності законодавству України та негайно вжити заходів щодо зменшення випадків розпалювання міжетнічної ворожнечі. "Ми вважаємо, що таку ворожнечу спеціально підживлюють ззовні, аби показати в Україні неонацистські настрої. Це неприпустимо, такі прояви треба припиняти", - каже Зола Кондур. Правозахисниця Ольга Веснянка до того ж вважає, що правоохоронці мають порушити кримінальне провадження проти "С14" за розпалювання міжетнічної ворожнечі у соцмережах.

Немає заяви - немає проблеми

Натомість в Національній поліції зазначають, що за фактом підпалу поселення ромів у парку Голосіївського району Києва не реєстрували жодного провадження. "Немає ніяких заяв, ні звернень на 102. Напередодні поліція спільно з представниками Голосіївської райдержадміністрації там була, у таборі залишались три сім'ї, більша частина людей звідти на той момент виїхала додому", - повідомила керівниця відділу комунікації Національної поліції Києва Оксана Блищук.

За її словами, ні слідчі Нацполіції, ні прокурори також не зареєстрували кримінального провадження щодо розпалювання міжетнічної ворожнечі. "Нам не відомо, чому не порушили (провадження. - Ред.). Очевидно, слідчі та процесуальні керівники не вбачають, що там є ознаки такого злочину", - зазначила Блищук.

Між тим керівник Київського управління Нацполіції Андрій Крищенко зазначив, що ще до підпалу табору на Лисій горі поліцейські там бували з представниками служб у справах неповнолітніх, оскільки там є діти, яким не забезпечуються належні умови. "Там неодноразово складали протоколи: вони і посадки вирубували, і забруднювали територію", - додав він у розмові зі ЗМІ.

Під впливом радикальних дій змінюється суспільна думка щодо ромів, зазначає заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. "Роми - це один з етносів, до яких українці ставляться негативно. В громадській думці насилля щодо ромів є легітимізованим, попри відстороненість влади від цього насилля. На такому ставленні намагаються грати ті, кому це вигідно", - вважає Петренко. На його думку, у такому "розкачуванні" може бути зацікавлена Росія, яка шукає будь-які можливості показати в Україні "неконтрольований хаос".

Разом з тим, жодної офіційної реакції на спалення табору ромів у Києві та погроз на адресу цієї етнічної групи від української влади до цих пір не було.