Циганська доля оспівана в багатьох сумних піснях. Бути ромом на півдні та сході Європи досі означає жити в злиднях і мати імідж, як інколи можна почути, «асоціального елемента». За деякими даними, від 10 до 12 мільйонів ромів у Європі живуть у бідності. У їхніх часто нелегальних поселеннях немає води, каналізації, газу, електрики.

«Мої діти та діти інших ромів соромляться сказати, хто вони. Слово «циган» стало лайливим, образливим», - каже Слободан Савич, який емігрував до Німеччини з Сербії. Нова батьківщина зустріла його стереотипами, яких він хотів позбутися: «Звичайно є освічені роми, але їм важко знайти себе в німецькому суспільстві. Передусім через упереджене ставлення».

У німецьких ЗМІ про ромів пишуть багато, але мало приємного. Журналісти розповідають про скоєні ними злочини, про катастрофічні умови, в яких вони живуть та про депортацію ромів з Німеччини.

Роми називають це дискримінацією і кажуть, що негативні повідомлення ускладнюють їм шлях до освіти, роботи та соціального захисту, наприклад, медичного страхування. Говорить Крістіан Петрі, виконавчий директор німецького Фонду ім. Фройденберга: «Ми не можемо і не повинні говорити про ромів у Європі, якщо ми не готові говорити про синдром упередження, відмежування та ворожого ставлення».

ЄС допоможе?

Проблемами ромів переймається Європейський союз. На початку минулого року парламент ЄС ухвалив спільну стратегію інтеграції ромів у політичне та економічне життя. Влітку минулого року відбулася перша конференція при Єврокомісії в Брюсселі, участь у якій взяли понад 400 міжнародних представників.

І все ж таки Герта Дойблер-Ґмелін, голова комітету з питань прав людини в німецькому Бундестазі й колишня міністр юстиції ФРН, підбиває невтішні підсумки: «Справді, коли йдеться про меншини часто доводиться констатувати, що на папері є чимало принципових моментів, але в реальному житті в багатьох сферах ситуація виглядає інакше».

Хоча в багатьох країнах ЄС ромів на сьогодні визнали національною меншиною, лише в Іспанії розроблено і розпочато втілення в життя концепції їхньої підтримки.

Головне – освіта

Тим часом і самі роми дедалі більше розуміють, що міжнародна допомога – це добре, але змінитися треба також їм самим. Говорить Недьйо Осман, редактор єдиного радіо мовою ромів у Німеччині, передачі якого транслює «Німецька хвиля»:

«Щоб покращити наше становище, треба самим щось робити. Ми повинні почати міняти наше мислення, інакше оцінювати речі… Для цього нам по-перше потрібна освіта, по-друге – освіта, й по-третє – освіта».

Ґоран Ґоїч / Роман Гончаренко

Редактор: Євген Тейзе