Людмила Савчук - колишня співробітниця так званої "фабрики тролів", компанії ТОВ "Інтернет-дослідження", співробітники якої отримують плату за написання постів і коментарів в інтернеті на замовлення керівництва. Савчук та її адвокат, Іван Павлов, заявили, що виграли перший раунд боротьби у суді проти "фабрики тролів". Утім, за словами Савчук, боротьба проти політичного тролінгу як такого завершиться не скоро.

У п’ятницю, 26 червня, колишня співробітниця та її адвокат зустрінуться з адвокаткою компанії "Інтернет-дослідження", яка наймає "тролів" для поширення в інтернеті прокремлівської пропаганди. Сторони обговорять умови врегулювання спору.

Задля викриття та розслідування діяльності так званих "фабрик тролів" Савчук влаштувалася на роботу в одну з таких компаній та пропрацювала там упродовж трьох місяців - з січня до березня. Пізніше Савчук подала позов до одного з судів Санкт-Петербурга. Формально - через порушення норм трудового законодавства. Але, як заявляє сама позивачка та її адвокати з правозахисної організації "Команда-29", головна мета розгляду справи у суді полягає у тому, аби привернути увагу широкої громадськості до діяльності ВАТ "Інтернет-дослідження".

Швидкі поступки

Одним з останніх пунктів, за яким у позивачки ще залишалися формально претензії до компанії, стосувався компенсації моральної шкоди. Але після того, як суддя закцентувала увагу адвокатки Катерини Назарової, яка захищає інтереси ВАТ "Інтернет-дослдіження", на порушеннях низки норм трудового законодавства, представниця раптом заявила: "Ми готові компенсувати моральну шкоду у розмірі, вказаному в заяві позивачки". У результаті суд доручив сторонам найближчим часом організувати зустріч і домовитися про умови владнання суперечки. А 2 липня відбудеться чергове засідання, на якому мають озвучити результати переговорів.

Захисник активістки Савчук - Іван Павлов, який є поборником свободи слова, задоволений таким рішенням суду. "Не лише тому, що вони визнали, що вона на них працювала. Не лише тому, що вони визнали, що не платили їй належно… Але й тому, що це створює Людмилі серйозний фундамент для продовження боротьби з організацією".

Савчук розповідає, що вона заснувала організацію з назвою "Широкий мир" (у перекладі - "Широкий світ"), яка має на меті "повністю закрити фабрику тролів". Частину грошей, які активістка отримає за результатами мирової угоди - тобто оплату роботи за кілька тижнів та десять тисяч рублів "компенсації за моральну шкоду", Савчук планує вкласти у розвиток цієї організації. "Невелику частину я, можливо, залишу на маленьке святкування", - зазначила вона в розмові з DW.

"Жахлива пропаганда"

До боротьби з "прокремлівськими тролями" Савчук підштовхнула занепокоєність через "жахливу пропаганду, яка поширюється звідусіль, особливо - санкт-петербурзькими тролями". Але її захисник застерігає, що ця боротьба доволі небезпечна. "Я вважаю, що це, звісно, дуже ризиковано, - зазначив він. - Але я впевнений, що лише відкритість, прозорість та чесність зможуть вивести їх на світло та показати, що вони не настільки сильні, як здається, коли вони працюють з підпілля".

Під час засідання суду адвокатка Назарова, хоч і визнала обвинувачення проти агентства, але водночас зазначила, що Савчук досі числиться на роботі у її компанії. З цієї причини вона висловила здивування, чому співробітниця впродовж місяців не з'являється на роботі, або не надає медичної довідки про стан здоров'я. Савчук, своєю чергою, скаржиться, що не отримувала адекватної зарплатні за роботу, яку вона виконувала, та вказує на порушення трудового законодавства. Незважаючи на претензії до співробітниці, "фабрика тролів" у підсумку все ж погодилася сплатити компенсацію Савчук.

Припинити галас?

Погодившись компенсувати "моральну шкоду", представники "фабрики тролів" вибрали "з двох лих менше", сподіваючись, що історія невдовзі стихне, вважає Павлов. "Однак я не думаю, що історія вщухне так легко", - переконаний він. "Це лише перший крок у цьому процесі. Людмила хоче продовжувати та у нас є кілька ідей щодо тактики у майбутньому".

Ймовірно, вона стежитиме за порушеннями російського законодавства у контексті розпалювання ворожнечі чи дискримінації. "Я вважаю, своєю діяльністю ці організації порушують свободу інформації, - стверджує Павлов. - Звісно, формально, ця робота не порушує законів. Платити людям за те, що вони створюють пости в мережі - в принципі законно, якщо змістовно ці повідомлення легітимні. Складно оцінити кожен пост та його зміст, але з того, що я чув про них, доволі очевидно, що вони все ж таки порушують закон".

Всередині "фабрики тролів"

Павлов стверджує, що в "фабриці тролів" можуть працювати від 200 до 400 осіб. За його словами, невідомо, хто оплачує роботу цих працівників. Савчук стверджує, що здебільшого в організації працюють студенти, яких поділили на відділи, що опікуються різними сайтами чи проектами. Вона, приміром, створювала записи для блог-платформи Live Journal. Інші працювали у соціальних мережах на кшталт Facebook, "ВКонтакте" чи "Одноклассники", а також Twitter та Youtube.

Савчук розповіла, що ніхто не бачив керівників на власні очі, а розпорядження надсилалися у письмовому вигляді інтернетом. Крім того, щодня необхідно було виконувати певні обсяги. Іноді тролі видавали себе за журналістів, які створювали повідомлення на "фейкових" український сайтах, говорячи при цьому від імені прибічників української опозиції. Студентам платити "чорну" зарплатню, "на руки" вони отримували близько 50 тисяч рублів щомісяця.

Савчук найбільше занепокоєна тим, що ненависть, яка поширюється в мережі, може увійти у повсякденне життя. Ці побоювання поділяє також її адвокат Павлов. "Я просто хочу зробити свою країну кращою", - додає він.