1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Оборонна промисловість

Галина Петровська, Олена Перепадя24 квітня 2014 р.

Військові експерти розповіли DW, як позначиться розрив усталених зв'язків Росії та України в оборонній сфері на перспективах розвитку військово-промислових комплексів обох країн.

Російський винищувач СУ-30
Російський винищувач СУ-30Фото: Kirill Kudryavtsev/AFP/Getty Images

Після анексії Криму Росією держконцерн "Укроборонпром" заявив про припинення поставок до РФ продукції військового призначення. На думку експертів, розрив багаторічних двохсторонніх зв'язків у сфері ВПК боляче вдарить як по Росії, так і по Україні. При цьому аналітики вважають, що попередня концепція тісного військово-технічного співробітництва Москви та Києва зміниться, а ВПК України має шанс на співробітництво з компаніями Євросоюзу.

Без України не можна

Свого часу на південному сході України розміщувалася третина підприємств оборонної промисловості СРСР. З тих пір виробничі потужності української "оборонки" скоротилися майже в п'ять разів, однак країна зберегла науковий та кадровий потенціал. За даними українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, 130 підприємств державного концерну "Укроборонпром" та низка приватних компаній розвиваються переважно за рахунок експорту. Понад 45 відсотків військової продукції спрямовується у країни Азії. На держави СНД припадає до 30 відсотків поставок.

Сергій ЗгурецьФото: Defence Express

Український експорт до Росії за результатами 2013 року становив 1,2 мільярда доларів - це третина від суми загального обсягу продажів. "Так що, незважаючи на спроби "розлучення" ВПК Росії та України, зв'язки у військово-технічній сфері протягом останніх 20 років були міцними", - розповів DW директор київської інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець.

Він відзначив, що для російського ВПК ключовими сегментами співробітництва з Україною є поставки авіаційних двигунів від запорізької компанії АТ "Мотор Січ", турбін для морських кораблів від миколаївського заводу "Зоря - Машпроект", що входить до "Укроборонпрому", а також технічне обслуговування російських ядерних ракет. Його забезпечують фахівці дніпропетровського конструкторського бюро "Південне" та підприємства "Південний машинобудівний завод", де вироблялися перші радянські ракети. "Україна володіє ексклюзивною документацією на приблизно третину усіх ракет, які перебувають на бойовому чергуванні у РФ, а Росія своїх спеціалістів може навчити ще нескоро", - заявив Згурець.

Розлучення - справа нелегка

Тому особливо болючим для Росії стане можлива відмова українців від обслуговування міжконтинентальних балістичних ракет РС-20, які на Заході називають "Satan", каже російський військовий аналітик Олександр Гольц. Крім того Гольц наголосив, що український ВПК має унікальні інженерні технології. Так, спроба налагодити у 2012 році виробництво вертолітних двигунів у Санкт-Петербурзі поки що не мала успіху. За минулий рік, за словами експерта, випустили 50 штук при потребі у шести сотнях, адже вертольоти Росія будує й на експорт.

Загалом близько 400 підприємств російського ВПК - понад третина - мають коопераційні зв'язки з Україною. Їхнє руйнування завадить реалізації російської державної програми розвитку озброєнь, розрахованої на виконання до 2020 року, переконаний Гольц. "Звичайно, треба створювати власні підприємства, однак це вимагає великих витрат і часу", - наголошує аналітик. За його словами, навіть за найоптимістичнішого прогнозу для створення заміни ракетам РС-20 російським виробникам знадобиться не менше п'яти років.

"Кооперація у сфері ВПК настільки взаємовигідна, що нещодавно ніхто й подумати не міг, що міцні зв'язки можуть бути розірвані", - відповів Гольц на запитання DW, чому питання про імпортозаміщення продукції військового призначення та про власних фахівців виникло тільки тепер. При цьому співрозмовник наголосив, що відмова від співробітництва з Росією в оборонно-промисловій сфері серйозно відіб'ється й на українському ВПК. "Для України експорт озброєнь - одне з небагатьох джерел постійного доходу, а у її військово-промисловому виробництві багато й російських комплектуючих", - нагадує аналітик.

Олександр ГольцФото: DW

Модернізація від ЄС

"Витрати матимуть обидві сторони", - переконаний і білоруський військовий експерт Олександр Алесін. За його словами, без унікальних українських двигунів може бути зірване виробництво в Ульяновську важких транспортних літаків "Руслан" - близько 80 на рік. Під загрозою опиниться й проект київського держпідприємства "Антонов" - транспортний літак АН-70. Після проведених в Україні випробувань планувалося, що 60 машин з 75 буде щорічно виготовлятися для потреб Росії. Внаслідок згортання оборонного співробітництва південний схід України може втратити тисячі робочих місць, відзначає експерт.

А Сергій Згурець вказує на те, що якби Україна жорстко припинила оборонне співробітництво з Росією, то збитки української сторони становили б до 600 мільйонів доларів на рік, а Росія втратила б близько двох мільярдів. При цьому, наголошує аналітик, скорочення поставок продукції в Росію з початку 2014 року не означає повного розриву, оскільки не скасована дія міжурядової угоди про виробничу та науково-технічну кооперацію підприємств оборонних галузей промисловості. Експерт наводить як приклад українське приватне підприємство "Мотор Січ", яке забезпечує до 80 відсотків потреб у двигунах вертольотів, що перебувають на озброєнні російської армії. У 2014 році воно планує відправити до Росії 400 двигунів для вертольотів.

Водночас, на думку Згурця, "Україні буде складно співпрацювати з Росією, яка відібрала Крим". Перспективу для українського ВПК експерт вбачає у кооперації з ЄС. І такі приклади уже є. "Європейські компанії самі зацікавлені у виході на український ринок зі своєю продукцією, а у нас є потреба в модернізації, оскільки амортизація основних фондів складає від 70 до 90 відсотків, як і в Росії", - каже аналітик. Передумовами для підвищення технологічного рівня оборонної промисловості України стане також збільшення фінансування проектів ВПК і держзамовлення для забезпечення дієздатності армії, підсумовує Згурець.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW