У Криму нараховується понад 110 тисяч підприємців. Серед працюючого населення півострова понад 80 відсотків зайняті на підприємствах малого та середнього бізнесу. Через труднощі, пов'язані з процесом переходу під російську юрисдикцію, багато хто з них опинився у підвішеному стані. Думки російських експертів розділились: частина з них вважає, що в Криму неминуче станеться переділ власності, інша переконнана у тому, що за допомогою держпідтримки проблем вдасться уникнути.

Анархія чи труднощі переходу

"Правовий статус мого бізнесу висить у повітрі. Уже були прецеденти у Гурзуфі: прийшли хлопці у формі без розпізнавальних знаків, викинули господаря, і він нічого не міг зробити. Крим зараз в анархії. Суди не працюють", - написав на сайті радіостанції "Ехо Москви" бізнесмен з Ялти. Влада визнає, що у житті місцевих підприємців з'явились певні труднощі. З цієї причини, наприклад, бізнесу дозволили тимчасово не виплачувати податки та не перереєстровувати підприємства.

Аби розібратися, які труднощі і правові колізії чекають на кримчан після запровадження на території Криму законодавства Росії, DW звернулася за коментарями до московських експертів. Партнер московської компанії "ФБК Право" Олександр Єрмоленко зазначив, "підприємства не можуть пройти через ці процедури, тому що у Криму немає російської податкової інспекції, а у реєстрі нерухомості Росії відсутні земельні об'єкти Криму". Є, за його словами, і додаткові проблеми, з якими стикається місцевий бізнес: "Для нього не знайомі особливості підприємництва у Росії, де за останні 12-15 років склалась система, за якої держава грає суттєву роль в економіці. Українська систма більше нагадує ту, яка функціонувала у 1990-ті, коли було менше порядку, але більше свободи".

Ризики втрати власності

У цей період у Криму є вірогідними ризики переділу власності, вважає Єрмоленко. "Переділ постійно здійснюється і в Росії. Так що якщо які-небудь активи в Криму представлятимуть інтерес для російського впливового бізнесу, це, скоріш за все, відбудеться і тут", - каже юрист. Нестабільна ситуація, за словами експерта, є тому підґрунтям. "Земельні ділянки сьогодні юридично нічиї. Можливо успішно довести право власності на них за допомогою українських документів, - питання спірне. Виходить, що у період конвертації підприємство, наприклад, завод, що був акціонерним товариством в Україні, цілком може змінити власника", - вважає Єрмоленко.

Співголова союзу російських підприємців "Ділова Росія" Андрій Назаров розповів DW, що його організація проводить консультації з бізнесменами Криму з наміром з'ясувати, які надії вони покладають на російську владу. Нинішні труднощі, за його словами, пов'язані винятково з технічними моментами. "Не думаю, що це буде надто чутливим для кримського бізнесу", - каже він. Для того, щоб виключити ризик переділу власності, за його словами, реєстрація підприємств сьогодні призупинена. "Так що переоформити незаконно не вийде", - переконаний Назаров.

Особлива декларативна зона

За словами Назарова, "Ділова Росія" збирає зараз побажання від кримських бізнесменів, які потім будуть спрямовані до уряду. Намір полягає у тому, щоб створити у Криму вільну економічну зону, в межах якої діятимуть податкові преференції. Про те, у якому обсязі надаватимуться пільги, Назаров говорити відмовився, пославшись на те, що умови поки що обговорюються.

У цілому говорити про конкретні умови для кримського бізнесу у Росії не готові. Більшою мірою йдеться про те, що у Криму з'явиться певна "точка зростання". "Ми "обкатаємо" там найкращі проекти з ведення бізнесу, щоб потім поширити цю практику на всю Росію. Крим стане пілотним регіоном", - заявив Назоров у розмові з DW про амбітні плани Москви. Такого роду експерименти для Росії не нові, заперечує Єрмоленко. Експерт нагадує, що подібні анклави з пільговим оподаткуванням існували на початку 2000-х і були закриті після "справи ЮКОСа" через побоювання їх використання тими, хто ухиляється від сплати податків.

"У якому вигляді такого роду зона може бути створена зараз, незрозуміло, - каже експерт. - Якщо це офщор у тому розумінні, у якому він існує на Кіпрі чи Гібралтарі, то для його створення потрібний не тільки особливий податковий режим, але й супровідна інфраструктура, якої у Росії немає. Якщо це буде просто зона з податковими преференціями, то на прикладі "Склоково" ми бачимо, що подібний механізм не дуже ефективний". Так що, підсумовує Єрмоленко, така ініціатива є радше, "красивою вивіскою, яка покликана показати турботу про нову територію".