Чехія обмежує можливість навчання росіян в університетах на технічних спеціальностях. Але ті, хто письмово дистанціюється від війни проти України, можуть продовжити навчання.
Реклама
Згідно з рішенням міністерства освіти Чехії, кілька сотень російських та білоруських студентів, які навчаються технічним спеціальностям у чеських університетах, будуть змушені припинити навчання або змінити фах. У своєму рішенні влада країни посилається на санкції, ухвалені Європейським Союзом у відповідь на розв'язану Росією війну проти України.
"Ці санкції засновано на прямо застосовних постановах Ради ЄС (№ 833/2014, № 692/2014, № 2022/263 та № 765/2006), які забороняють надання технічної допомоги фізичним та юридичним особам та організаціям із перелічених країн. На думку комісії, надання вищої освіти та підтримка прикладних досліджень, серед іншого, можуть вважатися технічною допомогою", - заявила Радка Вільдова, заступниця міністра освіти, у листі до чеських університетів. Однак оскільки університети Чеської Республіки мають сильну академічну автономію, міністерство може лише рекомендувати, з яких курсів слід виключити російських студентів. Як повідомляє новинний сервер Aktuálně.cz, Вільдова попередила університети, що вони "ризикують втратити свій міжнародний авторитет", якщо не дотримуватимуться санкцій.
Університет шукає рішення, зручне для студентів
Одним із вишів, що зіткнулися з цією проблемою, є Чеський технічний університет (CTU) у Празі. Сьогодні тут навчаються близько 17 тисяч студентів, майже 800 із них - з Росії. "Ми намагаємося знайти спосіб виконати умови санкцій проти Росії і водночас дозволити російським студентам продовжити навчання. Ми безумовно хочемо запобігти примусовому поверненню студентів до РФ через санкції", - розповіла DW голова адміністрації університету Люція Оргонікова.
Для російських студентів, які бажають продовжити навчання у галузях, які підпадають під санкційні обмеження, таких як кібернетика чи аеронавтика, університет запропонував можливість подати заявку у формі листа до ректорату, в якому вони дистанціюються від війни Росії проти України. З цими листами вони можуть звернутися до фінансово-аналітичного управління при мінфіні Чехії (FAU) за дозволом на продовження навчання. "Але це лише один із варіантів", - каже Оргонікова, посилаючись на наказ ректора CTU Войтеха Петрачека.
Антипутінський лист не є умовою
"Війна ускладнила моє перебування в Чехії. Мій IT-сектор зараз розглядається як "технічна підтримка" Росії. Тому щодня я чекаю на рішення про переривання навчання", - так редактори сервера новин HlídacíPes.org передають слова Іллі, російського студента факультету інформаційних технологій Технологічного університету Брно.
При цьому багато студентів не згодні з рішенням влади країни та ректорів університетів. "Я проти війни, яку Росія веде в Україні, і мені неприємно, що мене дискримінують лише через мій паспорт", - розповів DW російський студент Чеського технічного університету в Празі, який не захотів називати своє ім'я.
Деякі студенти з РФ готові скористатися запропонованою можливістю для продовження навчання з "критичних дисциплін". Один з них - Микита Ірюпін, який у ці дні отримав ступінь бакалавра в галузі програмної інженерії та має намір навчатися далі. "Я напишу листа. Але я маю перевагу - я тут зі своєю родиною", - сказав він DW, додавши, що публічно виступає проти російської агресії і підтримує Україну. Ірюпін також брав участь в організації великої антивоєнної демонстрації російської меншини в Чехії, яка зібрала кілька тисяч людей у центрі Праги. "Тепер я буду у списку зрадників Росії", - вважає він.
У той же час Микита визнає, що, хоча серед російських студентів явно переважають противники війни, вищезгаданий лист може спричинити проблеми. "Багато студентів побоюються, що лист може стати надбанням гласності, і тоді російський уряд переслідуватиме не тільки їх, а й, можливо, членів їхніх сімей, які живуть у Росії. Подібно до того, що сталося з родичами деяких противників Кремля, які виїхали за кордон. Ніхто зі студентів не хоче наражати на небезпеку свої сім'ї", - пояснює Микита Ірюпін.
Реклама
Загроза покарання до п'яти років ув'язнення
Кандидат політичних наук, експерт із Центральної та Східної Європи, автор щотижневої колонки на DW Іван Преображенський, який живе в Чехії, підтверджує: у Росії існує ризик, що студентів, які напишуть подібний лист, буде притягнуто до відповідальності. "Максимальне покарання може становити до п'яти років позбавлення волі", - розповів він, посилаючись на закони, які наразі обговорюються чи діють у Росії.
"Досі нам неофіційно говорили, що цього не станеться. Проте зрозуміло, що щодо "небезпечних студентів" обов'язково буде запроваджено деякі обмеження", - переконаний Преображенський. За його інформацією, у Чеській Республіці навчається 8500 студентів із Росії. "Наскільки я знаю, Чехія - єдина країна ЄС, де ці санкції безпосередньо зачіпають студентів", - каже він.
Підтримка російських дисидентів продовжується
Деякі представники української громади у Чехії вітають обмеження щодо росіян. "Це крок у правильному напрямку. З одного боку, росіяни повинні відчути наслідки дій свого уряду. І якщо ми не надаємо Росії технології для зміцнення її військової могутності, то ми не повинні надавати комфортне житло та навчання її громадянам, яких також може бути використано проти нас зараз чи в майбутньому", - каже Ленка Вічова, українка та головна редакторка українського журналу.
Речниця МЗС Чехії Ленка До розповіла DW, що, попри офіційне припинення видачі віз громадянам РФ, Чеська Республіка продовжить видавати дозвіл на в'їзд противникам путінського режиму, а також будь-яким росіянам у гуманітарних випадках.
Чеська Республіка має велику традицію підтримки російської демократичної опозиції. У період між двома світовими війнами Чехословаччина надала притулок та підтримку багатьом тисячам росіян, які рятувалися від більшовицького режиму, а Прага була одним із центрів "білої еміграції" в Європі. Центр Бориса Нємцова у Карловому університеті продовжує цю традицію.
Загалом у Чехії сьогодні проживає до 100 тисяч вихідців із РФ, а кількість українців оцінюється приблизно у півмільйона людей. Вона різко збільшилася після хвилі біженців, спричиненої агресією Путіна і РФ. Більшість із приблизно 250 тисяч вимушених переселенців становлять жінки та діти.
Санкції: що втратить Росія через війну проти України
Санкції, запроваджені західними країнами проти Росії за напад на Україну, торкнулися найрізноманітніших сфер російської економіки. Обмеження запровадили і приватні компанії. Фотогалерея DW.
Розпочавши війну проти України, президент Росії зіштовхнувся із запровадженими західним світом жорсткими обмежувальними заходами, що руйнують економіку Росії та різко знижують рівень життя росіян. Рейтингове агентство Fitch прогнозує, що внаслідок вторгнення в Україну російська економіка скоротиться у 2022 році на 8 відсотків, а рівень інфляції сягне 18 відсотків.
Фото: Alexander Ermochenko/REUTERS
Велика сімка заморозила резерви ЦБ РФ
Міжнародні резерви Центробанку Росії станом на 18 лютого 2022 року становили 643,2 мільярдів доларів США. У результаті санкцій країн Великої сімки (G7) заморозили близько половини золотовалютних резервів ЦБ РФ приблизно на 300 мільярдів доларів.
Фото: Alexander Heinl/picture alliance
Кредитні картки перестають працювати за кордоном
Міжнародні кредитні системи Mastercard, Visa, American Express та японська JCB призупинили діяльність у Росії. За їхніми картками, випущеними російськими банками, стало неможливо розплачуватись за кордоном, а також оплачувати покупки в іноземних онлайн-магазинах та сервісах. Усередині Росії картки Visa і Mastercard працюватимуть, поки не спливе термін їхньої дії.
Фото: Artur Widak/NurPhoto/picture alliance
Перекази валюти з Росії стали неможливими
Платіжні системи Western Union та PayPal припинили діяльність у Росії. Те ж саме стосується їхніх прямих конкурентів Wise і Remitly. А в PayPal також заявили, що "з початку вторгнення допомогли зібрати понад 150 мільйонів доларів для благодійних організацій, які підтримують зусилля щодо ліквідації наслідків війни в Україні".
Фото: Alexander Sayganov/SOPA Images/ZUMA/picture alliance
Заборона на ввезення в РФ банкнот доларів та євро
Євросоюз та США заборонили ввозити до Росії готівкові євро та долари. Обмеження поширюються на "продаж, постачання, передачу та експорт банкнот до Росії або будь-якій фізичній або юридичній особі, організації або органу в Росії". Під дію заборони потрапляють уряд та Центробанк РФ.
Фото: Antonio Pisacreta/ROPI/picture-alliance
Часткове відключення від SWIFT
ЄС та США відключили низку банків РФ від міжнародної банківської системи SWIFT. Вона обслуговує близько 11 тисяч установ із більш ніж 200 країн світу. SWIFT не здійснює переказів і не зберігає кошти, але дозволяє банкам надсилати та отримувати інформацію про фінансові операції у безпечній формі. Єдиними у світі прикладами повного відключення від SWIFT є Іран та КНДР.
Фото: Chris Helgren/REUTERS
Заборона на постачання нафти, газу та вугілля з Росії
США ухвалили рішення заборонити поставки нафти, газу та вугілля з Росії. До цього заходу приєдналися Австралія та Канада. Про бажання повністю відмовитися від імпорту нафти та нафтопродуктів з РФ до кінця 2022 року оголосила влада Великобританії, Німеччини та Польщі. Євросоюз планує повністю відмовитися від імпорту російських енергоносіїв до 2030 року.
Фото: Paul Sancya/AP Photo/picture alliance
E.ON відмовився купувати газ у Росії
Найбільший енергетичний концерн Німеччини на тлі війни проти України заявив про припинення закупівель природного газу у російських компаній. Водночас концерн не планує продавати свою частку обсягом 15,5 відсотка в газопроводі "Північний потік-1", яким газ з РФ поставляється до Європи вже понад 10 років.
Фото: Chris Radburn/empics/picture-alliance
Найбільші нафтові компанії припинили закуповувати нафту у Росії
Найбільші транснаціональні нафтогазові компанії - TotalEnergies, Shell, BP - відмовляються купувати нафту в Росії після завершення термінових контрактів. При цьому в TotalEnergies заявили, що надалі постачатимуть до Європи скраплений природний газ із російського заводу "Ямал СПГ" доти, доки уряди Європи вважають, що російський газ потрібен.
Фото: Andre M. Chang/Zuma/picture alliance
Закрите небо для літаків із РФ
Країни Євросоюзу, Албанія, Норвегія, Великобританія, Канада, США та інші держави закрили свій повітряний простір для російських літаків. Заборона поширюється на будь-які повітряні судна, експлуатовані авіаперевізниками з РФ, а також ті, що перебувають у власності російських фізичних чи юридичних осіб.
Фото: Leonid Faerberg/Aviation-Image/picture alliance
Лайнери Airbus, Boeing та Embraer не обслуговуватимуться
Авіаконцерни Airbus і Boeing, а також бразильський авіавиробник Embraer припинили постачання запчастин та підтримку російських авіакомпаній. У Росії станом на сьогодні експлуатують загалом 332 літаки Boeing, 304 літаки Airbus, що становить близько двох третин російського авіапарку. Компанія S7 використовує 17 лайнерів Embraer.
Російсько-французька компанія PowerJet, що випускає двигуни SaM146 для літака Superjet 100, оголосила про зупинення своїх контрактних зобов'язань у зв'язку із санкціями щодо авіаційного сектора РФ. Компанія повністю припиняє постачання запчастин для SaM146, техпідтримку та ремонт двигунів, включаючи повернення раніше відремонтованих, а також надання їх у лізинг.
Фото: picture alliance/Aviation-Image/L. Faerberg
Лізингові літаки необхідно повернути
У Росії у лізингу перебувають майже 780 літаків, у тому числі 515 іноземних. Згідно з рішенням ЄС, їх усі потрібно було повернути компаніям до 28 лютого. Крім того, Бермудські острови, де розташована більшість лізингових компаній, вже анулювали льотні сертифікати всіх зареєстрованих там літаків, що унеможливлює їхні польоти поза межами повітряного простору Росії.
Фото: Vladimir Gerdo/TASS/dpa/picture alliance
Морські вантажні перевезення для РФ залишилися в минулому
П'ять із шести найбільших контейнерних судноплавних компаній світу - Maersk, MSC, CMA CGM, Hapag-Lloyd та Ocean Network Express - призупинили всі контейнерні перевезення до Росії, за винятком основних продуктів харчування, медикаментів та гуманітарної допомоги. Китайська COSCO поки що продовжує працювати з Росією.
Фото: Sina Schuldt/dpa/picture alliance
Порти закриваються для російських суден
Великобританія заборонила експорт морського та навігаційного обладнання до Росії. Крім того, країна закрила свої морські порти для суден, пов'язаних із РФ. Вони зможуть заходити в порт лише у разі аварії, а також за безпосередньої загрози життю членів екіпажу або навколишнього середовища. До цього заходу приєдналися Канада, Норвегія та литовський порт Клайпеда.
Фото: imago images/unkas_photo
Заборонено торгівлю деревиною
На прохання України Лісова опікунська рада (FSС) заборонила торгівлю сертифікованою деревиною з Росії та Білорусії. Після цього рішення від використання у своєму виробництві російської деревини відмовилися окремі компанії, серед яких IKEA, Metsa Group, Store Enso.
Фото: Püschel/Deutsche Werkstätten
Автоконцерни відмовляються від роботи у Росії
Виробники автомобілів Ford, General Motors, Jaguar, Volvo, Renault, Honda, Porsche, BMW, Land Rover, Mercedes-Benz та Citroen призупинили всі продажі та операції в Росії. Про припинення всього постачання та виробництва на своїх заводах в Росії оголосили Toyota і концерн Volkswagen, який володіє марками машин Volkswagen, Skoda, Audi, Lamborghini, Bentley та Ducati.
Фото: Sergei Chirikov/epa/dpa/picture-alliance
Російські нафтовидобувачі можуть залишитися без обладнання
"Велика четвірка" нафтосервісних компаній - Halliburton, Schlumberger, Baker Hughes та Weatherford - призупинили роботу в Росії. Вони виробляють обладнання для буріння свердловин та обслуговують нафтопроводи. У Росії клієнтами цих компаній були "ЛУКОЙЛ", "Газпромнефть", "Роснефть" та інші.
Фото: Alexander Korolkov/Izvestia/AP Photo/picture alliance
Дефіцит косметичних засобів
Група компаній Johnson & Johnson, найбільший світовий виробник товарів для здоров'я та догляду за тілом, спочатку заявила про тимчасове припинення реклами, інвестицій та клінічних досліджень на території Росії, а пізніше і про повну зупинку постачання своєї продукції до РФ.