Російська Федерація більш не вважає рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) обов'язковими до виконання на її території. Це закріплено в законі, підписаному в понеділок, 14 грудня, російським президентом Володимиром Путіним. На практиці це означатиме, що той орган влади, який захищає інтереси РФ у міжнародних судах, звертатиметься до Конституційного суду (КС), котрий і вирішить, чи виконуватиме Росія рішення міждержавних органів захисту прав та свобод людини, під якими розуміють насамперед ЄСПЛ.

Голова КС Валерій Зорькін на зустрічі з Путіним, що відбулася у день підписання закону, запевнив, що Росія не йде "проти Європи, перекресливше усе європейське". Однак, за його словами, потреба у виконанні рішень ЄСПЛ відсутня, "коли, наприклад, конституція та засноване на ній законодавство краще захищають права громадян".

Наслідки для України

Сама ж російська влада не приховує причини підписання закону. "Юристи, будучи фахівцями в галузі права, не можутьне враховувати той факт, що дане рішення здійснюється у конкретному соціальному та політичному контексті", - вказував ще в жовтні Валерій Зорькін, маючи на увазі питання про те, чи виконувати рішення ЄСПЛ про виплату колишнім акціонерам ЮКОСу компенсації обсягом 1,86 мільярда євро.

"Певна річ, було б дуже наївно казати, що ми не бачимо, що політична ситуація сьогодні інша у порівнянні з тою, що була в середині 1990-хроків, коли ми говорили: Європа - від Лісабона до Владивостока", - констатував Зорькін.

Утім, новий закон дозволяє мотивувати відмову Москви виконувати рішення ЄСПЛ не лише у справі ЮКОСу, але й щодо міждержавних позовів "Україна проти Росії", прогнозують експерти. На сьогодні на розгляді в Страсбурзі знаходяться три таких позови. "Російська влада порушує закон, ЄСПЛ вказує їй на це порушення, але російська влада при цьому сама визначить, чи карати себе за це порушення, чи ні", - пояснив DW один зі співробітників апарату ЄСПЛ.

Під час обговорення відносин між ЄСПЛ та Росією змішуються дві різні проблеми, пояснив в інтерв'ю DW авторитетний німецький юрист Отто Люхтергандт, який брав участь у роботі над російською конституцією. За його словами, співвідношення національного та міжнародного законодавства й балансу між ними - одна проблема, а раптове зростання протиріч між Росією та Заходом довкола дотримання прав людини в Росії - інша. І саме в контексті другої проблеми, на думку юриста, слід розглядати останні дії Кремля щодо ЄСПЛ.

Рада Європи відреагувала стримано

У Раді Європи (РЄ) на ухвалення в Росії закону, що звільняє від необхідності обов'язковим чином виконувати рішення суду у Страсбурзі, відреагували стримано. Генеральний секретар РЄ Турбйорн Ягланд нагадав, що "згідно зі статтею 46 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, усі члени (Ради Європи - Ред.) зобов'язуються виконувати остаточні рішення суду".

Рада Європи лише після появи конкретного рішення зможе відреагувати на те, наскільки дії Росії узгоджуються із взятими на себе зобов'язаннями, вказується в офіційній заяві, поширеній РЄ 15 грудня.

"Сумісність страсбурзьких рішень з національними конституціями вже перевірялась у низці країн, як-то Німеччина, Італія, Австрія", й досі цим країнам вдавалось знайти рішення, що не виходило за межі конвенції, йдеться у заяві. "Це має бути можливим і в Росії", - додав Турбйорн Ягланд. На додаткове запитання DW представник Ради Європи Даніель Гельтґен відповів, що "єдина відмінність у тому, що в Росії все оформлено у вигляді спеціального закону".

Вихід з РЄ: маловірогідний, але й не виключений

На запитання, чи слід розглядати ухвалення закону як крок на шляху до фактичного виходу Росії з Ради Європи, представник РЄ Гельтґен відповів негативно: "Поки навіть не встановлено, що Росія порушила конвенцію". Раді Європи, за його словами, це ще слід буде зрозуміти.

У Кремлі категорично заперечують, що Росія готується вийте з РЄ чи відкликати підпис під Конвенцією про права людини. Але, на думку Отто Люхтергандта, "виключати такого кроку не можна". Вимоги вийти з РЄ вже лунають в Росії і, за словами юриста, "такі речі слід сприймати серйозно".

Водночас Люхтергандт вважає, що поки це малоймовірно: "Радше, Росія отримує певну вигоду від членства в Роді Європи". Останні дії Москви німецький юрист інтерпретує "як бажання залишитись в РЄ, але в майбутньому уникати виконання особливо неприємних чи дорогих рішень ЄСПЛ".