Дев'ять років Росія самостійно відправляла екіпажі на Міжнародну космічну станцію (МКС) і назад на Землю. Утім, епоха домінування Москви в цій сфері може закінчитися. Адже в суботу, 30 травня, із США до МКС  стартувала ракета-носій Falcon 9 з кораблем Dragon  ("Дракон") і двома астронавтами.  Старт мав відбутися кількома днями раніше,  але його відклали через несприятливі погодні умови.

В американського космічного агентства NASA не було заміни шатлів, які завершили польоти в липні 2011 року. Тепер вона є. Сам корабель - і в цьому новизна - розроблений і належить не NASA, а приватній компанії SpaceX підприємця Ілона Маска. Очікується, що корпорація Boeing також почне пілотовані польоти на кораблі Starliner до кінця 2020 року.

Завдяки цьому CША не тільки повертаються в елітний клуб країн, що володіють технологією доставки людей на орбіту, але і можуть вирватися вперед в неофіційній гонці. Адже у Вашингтона буде два різних пілотованих корабля. На Росію чекає нова конкуренція.

Ціни на запуски до МКС зростають

Коли астронавти NASA вимушено пересіли на російські "Союзи", це не було чимось незвичайним. Співпраця двох країн в пілотованій космонавтиці пережила підйом після розпаду СРСР. Шатли літали на російську орбітальну станцію "Мир", в складі їхніх екіпажів з'явилися російські космонавти. З 2000 року астронавти NASA регулярно літають на "Союзах" з космодрому Байконур в Казахстані.

Росія вперше отримала роль монополіста з доставки екіпажів до МКС після катастрофи шатла Columbia в 2003 році. Тоді США на два роки призупинили свої польоти.

Через кілька років Москва погодилася продовжувати виконувати роль космічного перевізника на довший термін. "Росія не могла відмовити", - сказав у розмові з DW Ігор Маринін, академік Російської академії космонавтики. За його словами, експлуатація МКС "без американців неможлива, бо російський сегмент не пристосований для автономного польоту".

Підсумки дев'яти років в цифрах виглядають так: близько 40 успішних пусків "Союзів" з астронавтами на борту - в середньому по чотири щороку. Маринін каже, що це "межа" можливостей російської промисловості.

Рідкісні випадки збоїв відбулися в 2018 році. Один з них показав проблеми у відносинах NASA і "Роскосмосу". Влітку того року на пристикованому до МКС кораблі "Союз" сталася розгерметизація - в обшивці виявився отвір. "Роскосмос" заявляв про вину американських астронавтів, але ті відкинули російські звинувачення.

У жовтні 2018 року сталася ще одна аварія ракети-носія на другій хвилині після старту. Тоді спрацювала система аварійного порятунку і капсула з росіянином і американцем приземлилася на парашуті, ніхто не постраждав. У Росії інцидент назвали доказом надійності морально застарілих, але налагоджених технологій.

За кожне місце в тримісному "Союзі" NASA платить держкорпорації "Роскосмос". За даними США, ціни зросли в рази - з 21 мільйона доларів на початку нульових до 70-80 мільйонів в останні роки. Поки запланований ще один старт американця на російському кораблі - восени 2020 року. За це NASA заплатить 90 мільйонів доларів.

МКС - місце співпраці Росії та США

Співпраця за програмою МКС вважається єдиною сферою, якої майже не торкнулося політичне охолодження між Москвою і Вашингтоном, що почалося після анексії Росією українського Криму.

Навесні 2014 року у відповідь на американські санкції тодішній віцепрем'єр і нинішній глава "Роскосмосу" Дмитро Рогозін публічно погрожував США відмовити в доставці астронавтів. Але це в минулому.  Нещодавно у квітні під час розмови з екіпажем станції президент РФ Володимир Путін хвалив "ефективне партнерство" Росії та США.

"З американцями повний консенсус", - підтверджує Маринін, але уточнює, що це стосується тільки польотів на МКС, але не комерційного та військового використання космосу.

На ринку комерційних запусків конкуренція посилюється, компанія Маска SpaceX сильно потіснила Росію на ринку запусків супутників. Обидві країни форсують розвиток військових космічних технологій.

Вже давно російська космонавтика багато в чому поступається американській. Виняток - пілотовані польоти. Монополія на запуски до МКС давала можливість приховати це, зазначив у розмові з DW російський експерт з космічної галузі Андрій Іонін.

Читайте також:  НАСА планує з 2020 року відкрити МКС для туристів

"Зараз та остання завіса, яка приховувала положення, відсутність мотивації, технологічне відставання, впаде, - вважає Іонін. - Керівництво країни побачить, що король голий".

Експерт прогнозує, що відставання Росії від США, і, в першу чергу, - від компанії SpaceX - наростатиме. При цьому Іонін сподівається, що конкуренція змусить Москву реформувати "Роскосмос", який він називає монополістом "без внутрішніх стимулів" до розвитку. За його словами, для цього є можливості.

Хто посяде місце американців в "Союзах" - європейці або туристи?

"Після успішного польоту Dragon США, скоріш за все, згортатимуть співпрацю з Росією у сфері пілотованої космонавтики. Нові американські кораблі вдвічі місткіші. Вони більш сучасні і комфортні, ніж модернізовані, але розроблені в 1960-і роки "Союзи", - зазначає експерт Ігор Маринін.

Хоча, за його словами, російська техніка на якийсь час збереже одну перевагу - перевірену часом надійність. Можна припустити, що до кінця терміну експлуатації МКС, тобто 2024 року - а якщо він буде продовжений, то і довше - американці менше літатимуть на російських кораблях.

Це дасть шанс іншим країнам, перш за все, європейським, частіше відправляти на орбіту своїх астронавтів. Крім того, Росія повертається до практики космічного туризму.  Перший туристичний політ після перерви запланований на 2021 рік.

Ігор Маринін вважає, що після того, як США самостійно відправлятимуть екіпажі до МКС, Росія зможе використовувати вивільнені потужності для виробництва нового російського корабля "Орел". Його розробка вже затримується. Перший політ цього корабля запланований в 2023 році.

Крок назад в освоєнні космосу?

В цілому епоха тісної співпраці Росії та США в освоєнні космосу, схоже, добігає кінця. У NASA збираються самостійно освоювати Місяць. Росія теж готується відправити туди космонавтів і планує самостійно побудувати нову станцію, яка стане заміною МКС.

Андрій Іонін вважає, що є ризик втратити те, що він називає головним результатом проєкту - "неоціненний досвід спільної роботи". Повернення до поділу космічних програм на "національні квартири" Іонін критикує як "крок назад" і спробу повернутися до космічної гонки 60-х років ХХ століття.