РФ відмовилась від переговорів щодо звільнення заручників
Олена Губар
17 січня 2019 р.
Представники РФ у Тристоронній контактній групі та з ОРДЛО відмовляються проводити засідання з питання обміну заручниками, повідомила перша віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко.
Обмін полоненими у лютому 2015 рокуФото: picture-alliance/dpa/AP Photo/Vadim Ghirda
Реклама
Повноважний представник Російської Федерації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Борис Гризлов відмовився від проведення ініційованого українською стороною засідання з питання звільнення українських заручників і передачі засуджених в Україні росіян в обмін на політв'язнів Кремля. Про це у четвер, 17 січня, повідомила перша віце-спікерка Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко.
"Двічі за цей місяць ми звернулися до модераторів ОБСЄ з вимогою провести спільне засідання ТКГ і гуманітарної підгрупи з одного питання: звільнення заручників, передача росіян в обмін на політв'язнів Кремля. Сьогодні Гризлов відмовився і від цієї ініціативи", - написала вона на своїй сторінці в соцмережі Facebook.
За її словами, представники ОРДЛО також уникають переговорів щодо обміну заручниками. "На гуманітарній підгрупі представники ОРДЛО сьогодні то стверджували, що не отримували ніяких списків, які ми неодноразово надсилали наприкінці минулого року. А потім "згадали", що таки отримали й заявили..... що "листи не відкриваються", - зазначила Геращенко.
"Також ми ще раз підняли питання негайного звільнення п'яти підлітків з Ясинуватої, яких три роки катують в Донецьку в тюрмі. Сподіваюся, хоч з цього питання буде певний прогрес", - зазначила Геращенко.
За даними МЗС України, на території Росії зараз перебувають під слідством чи засуджені 71 українець, які вважаються політичними в'язнями. Їхні справи описані в міждержавному позові щодо порушення прав українських політв'язнів, яких незаконно утримує Росія, що Україна подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
У російських СІЗО також утримують 24 українських моряків, яких наприкінці листопада 2018 року після інциденту в Керченській протоці затримали російські прикордонники. Усі українці назвали себе військовополоненими. Днями російський суд продовжив їхній арешт до кінця квітня.
Обійми та сльози: як родичі зустрічали військовополонених (28.12.2017)
02:58
This browser does not support the video element.
Обмін полоненими: історія повернення додому
Ключові факти про обміни полоненими між Києвом і "ЛНР/ДНР" та звільнення заручників починаючи з 2014 року - у фотодобірці DW.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
Найбільший обмін полоненими
27 грудня 2017 року відбувся найбільший за час війни на Донбасі обмін полоненими між українською стороною і самопроголошеними "ЛНР/ДНР". Називалися різні цифри. За даними ГПУ, зрештою на підконтрольні Україні території повернулись 73 особи, яких тримали в ув'язненні у сепаратистських утвореннях. Іншій стороні Київ передав 233 людей.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
До "ЛНР/ДНР" вирішили повернутись не всі
Серед переданих "ЛНР/ДНР" немає вбивць та осіб, що скоїли інші тяжкі злочини та не підпадають під процедуру помилування, заявили у Києві. Та не всі з них вирішили повертатись на територію самопроголошених республік. Українська сторона мала передати сепаратистам 306 осіб, однак частина відмовилася їхати під час обміну. Одна людина навпаки не захотіла повертатися на підконтрольну Києву територію.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
"Парад полонених" у Донецьку (2014 рік)
24 серпня 2014 року бойовики провели у Донецьку "парад полонених". Це ганебне явище привернуло увагу як Києва, так і міжнародної спільноти до українських заручників, яких утримували сепаратисти. За їхню долю взялись родичі, волонтери, правозахисники. Пізніше Юрій Букія та Роман Лановий, яких провели під дулами автоматів Донецьком, скажуть DW, що завдяки цьому вони залишились живі - їх побачили.
Фото: Reuters
Місяці очікування
Понад три тисячі людей були звільнені з полону бойовиків протягом 2014-2015 років. Однак наприкінці 2015-го процес переговорів щодо обміну полоненими цілковито перенесли у Мінськ, з українського боку його "монополізувала" СБУ. На думку аналітиків, політизація процесу і стала причиною, яка застопорила обмін полоненими. Родичі довгими місяцями чекали на бодай яку звістку про рідних.
Фото: DW/L. Rzeutskaya
2016 рік - обміни забуксували
Про кого і про що саме домовлялись переговірники, як правило, не розголошувалося. Обміни проводились, зокрема, у присутності представників Червоно Хреста, які тримали їхні дані у таємниці. Приміром, станом на листопад 2016 року СБУ заявляла, що бойовики утримували 108 осіб. Обмінювати "ДНР/ЛНР" готові були лише кілька десятків, а просили повернути до них кілька сотень.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Ermochenko
Скалічений, але вдома
Володимир Жемчугов став відомим на всю Україну після того, як в YouTube з’явився відеоролик, де проросійський пропагандист Грехем Філліпс знущається над Володимиром під час обміну полоненими. Жемчугов у 2015-му підірвався на міні на Луганщині, втратив зір, слух, обидві руки і потрапив у полон "ЛНР". Тільки через рік - у вересні 2016-го - він повернувся додому.
Фото: picture-alliance/AP Photo/O. Klymenko
Крапля за краплею
Наприкінці 2016 року "ДНР" передала українській стороні двох жінок - Анжеліку Преснякову і Ольгу Сворак. Через кілька днів українська влада в односторонньому порядку передала самопроголошеній "ДНР" 15 людей, які перебували під кримінальним переслідуванням в Україні. За даними СБУ, їх раніше затримали за участь у незаконних угрупованнях. Передача відбувалась у нейтральній зоні.
Фото: picture-alliance/dpa/AP Photo/Vadim Ghirda
Мить, на яку сподівались
Обмін, що відбувся 27 грудня 2017 року, вважають проривом. Утім, за даними Служби безпеки України, в полоні сепаратистів на Донбасі досі залишаються ще 103 людини. Бойовики вже підтвердили утримання у полоні понад 20 затриманих. Переговори щодо їх звільнення тривають.
Фото: Reuters/V. Petrov
Сотні людей, про долю яких не знають взагалі
Крім того, є ще величезна кількість тих, кого вважають зниклими безвісти: за даними СБУ, це 403 людини, волонтери ж заявляють про майже 700 людей.
