"Москва дуже добре вміє натискати правильні кнопки, граючи на почуттях", - вважає Наталія Антелава, у минулому журналістка BBC, а нині - співзасновниця онлайн-ресурсу Coda Story, який займається викриттям фейкових новин. Разом з іншими колегами вона взяла участь в обговоренні впливу Росії на своїх сусідів межах організованого Deutsche Welle Global Media Forum у Бонні. 

Одним із каналів розповсюдження російської пропаганди на її батьківщині - у Грузії - є православна церква, яка має неабиякий вплив у суспільстві, зазначила журналістка. Головні меседжі пропаганди, за словами Антелавої, - ностальгія за радянським минулим, сімейні цінності та ворожість до ЛГБТ: "Поєднати Захід та геїв Кремлю вдалося дуже добре. Люди, приміром, іноді навіть прозахідних політиків називають ЛГБТ".

В Україні, продовжує Антелава, "кнопки" загалом подібні до грузинських, але окрім них кремлівські ЗМІ активно використовують внутрішньополітичні проблеми України, а також націоналістичний дискурс, а саме вигадані історії про так званих "бандерівців". Особливо великий вплив російської пропаганди на Сході України, зазначає журналістка. Як приклад Антелава згадала історію з російських ЗМІ про начебто смерть десятирічної дівчинки під час бомбардувань у непідконтрольному українському урядові Донецьку: "Ми почали з'ясовувати, кого насправді вбили. І виявилося, що нікого не вбили і взагалі ніякого бомбардування не було. Але люди цьому повірили".

Екс-голова київського бюро Deutsche Welle Франк Гофманн, який також був одним із учасників обговорення, погоджується з тим, що Кремль використовує "систему натискання кнопок". "Ефективний спосіб протидіяти цьому - незалежна журналістика. Ми маємо йти шляхом правди", - наголосив він. Це особливо важливо, коли йдеться про олігархів, які володіють українськими ЗМІ, адже нині триває протистояння між ними та президентом Петром Порошенком, наголосив німецький журналіст.

Зі спробами Москви впливати на суспільну думку, зокрема, за допомогою атак російських тролів на онлайн-видання, стикаються також і в Польщі. Як зазначила іще одна учасниця дискусії, польська журналістка Евеліна Карпінська-Морек, російський президент Володимир Путін намагається "побудувати зону впливу довкола Росії із центром у Москві. На її думку, інформація стала у цьому процесі "дуже небезпечною зброєю". Особливо чітко, на її думку, це простежується на прикладі конфлікту в Україні.

Як боротися з пропагандою?

Аби протидіяти російській пропаганді, у західних ЗМІ має бути більше правдивих, але водночас цікавіших історій, переконана грузинська журналістка Наталія Антелава. А тому, як зробити правду привабливішою, західні ЗМІ, на її думку, могли би повчитися в "американських серіалів і Голлівуда".

За словами журналістки, ЗМІ мають шукати справжні історії і подавати їх так, щоб їх хотілося дивитися: "Треба не розповідати про те, що російські ЗМІ говорять неправду, а показувати, що вони говорять неправду".

Із цим погоджується і журналістика українського видання "Новое время" Крістіна Бердинських, яка теж була присутня на медіа-форумі. Вона переконана: боротися з російською пропагандою її ж методами Україна не в змозі. Тому журналістам варто сконцентруватися на збереженні професійних стандартів, а владі - на реформах у країні. "Скажімо, наприклад, безвізовий режим з Європейським Союзом. Не знаю, яке кіно треба зняти, щоб показати, що для людей це недолік, а не додаткова можливість і перевага. І проти цього неможливо щось зробити", - переконана журналістка.