Надбанням іспанської громадськості стали факти втручання РФ у каталонський конфлікт. Москву звинувачують у підігруванні сепаратистам та у викривленні фактів.
Реклама
В Іспанії широко обговорюється тема втручання Росії у конфлікт довкола Каталонії. Занепокоєння серед громадськості, яке через це виникло, примусило низку депутатів зареєструвати днями в іспанському парламенті відповідний запит уряду. Між тим, факт "втручання у каталонську кризу з території Росії" визнав 10 листопада спікер правлячого кабінету Іньїго Мендес де Віго та міністерка оборони Марія Долорес де Коспедаль, які виступили на прес-конференції у Мадриді. Ну а провідні ЗМІ Іспанії стверджують, що залученість Росії у конфлікт має багатосторонній характер. Зазначається, зокрема, що російська пропаганда підігрує сепаратистам і нерідко при цьому викривлює факти.
"Втручання з території Росії"
Газета El Pais з посиланням на джерело в Департаменті технологічних розслідувань (EDITE) Цивільної гвардії (жандармерії) Іспанії пише, що напередодні незаконного референдуму про незалежність Каталонії силовики стикнулися з неочікуваною проблемою. Річ у тім, що, виконуючи розпорядження суду, департамент намагався закрити сайти сепаратистів, які пропагували ідеї незалежності, публікували адреси пунктів для голосування і навчали, як протистояти поліції у день референдуму 1 жовтня. Однак, як визнав EDITE, усі його зусилля виявилися марними. Як з'ясувалося, ці сторінки "підтримувалися із Росії", пояснює El Pais.
Газета вважає також, що поширенням у соціальних мережах "заяв сепаратистів" та організацією "солідарності" з ними займаються російські боти. При цьому вона посилається не лише на EDITE, але й на міжнародну компанію TwitterAudit, яка визначає, стоять за повідомленнями реальні люди чи роботи. El Pais наводить у якості прикладу розміщений у мережах заклик підтримати каталонську незалежність. За ним одразу послідували десятки тисяч ретвітів і маса лайків. Газета стверджує, що все це - робота російських ботів і навіть називає двох: @Ian56789 та @UncleRuthless. Аналогічні дні наводить і газета АВС з посиланням на доповідь мадридського слідчого центру CIBERelcano.
Пропагандистський натиск
Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій (EUvsDisinfo), створена ЄС для "протистояння дезінформаційним кампаніям з боку Росії", попереджує, що каталонська тема стала однією з основних у російській пропаганді. Матеріали EUvsDisinfo наприкінці минулого тижня опублікували El Pais, ABC, El Confidencial та інші іспанські видання. Вони зазначають, що до "каталонської теми" підключені як російськомовні ЗМІ, так і іспаномовний телеканал RT та агенція Sputnik. І висвітлюють вони цю тему "тенденційно, часто публікуючи неправдиву інформацію".
До останньої іспанські ЗМІ відносять публікації під заголовками типу "Каталонія визнає Крим як частину Росії", "Іспанська мова вивчається в Каталонії як іноземна" або "Європейські чиновники підтримують поліцейське насильство в Каталонії". El Pais вважає неправомірними звинувачення російськими ЗМІ іспанської поліції у "жорстоких масових розправах", судів - "у політичній упередженості", уряду - в "нехтуванні правами людини". Навряд чи доречні, на думку газети, і їхні порівняння демократичної Іспанії з режимом генерала Франко.
На тенденційне висвітлення подій у Каталонії російською пропагандою звернув увагу і професор політології Мадридського університету Хуліо Родрігес Реєс. У бесіді з DW він зазначив, що RT прямо-таки "смакує" на своєму сайті вигадками сепаратистів, виносячи в заголовки їхні висловлювання. Так, заарештовані за спробу заколоту колишні члени каталонської адміністрації іменуються "політичними в'язнями", а Іспанія - країною "авторитарною і антидемократичною". Чого вартий лише заголовок "Каталонія вирішує свою долю під гумовими кулями і ударами поліцейських кийків", обурюється професор.
Ставка на радикалів
El Pais, у свою чергу, звертає увагу на своєрідну добірку російськими ЗМІ "експертів" для коментування подій довкола Каталонії. Йдеться, наприклад, про Адріане Селая, керівника "дослідницького центру" баскських лівих екстремістів EKAI. Цитується і маловідомий на батьківщині каталонський радикал Жозеп Енрік Фолк, постійний учасник форумів антиглобалістів, що проводяться у Росії.
Як "авторитетів" залучають також Педро Інсуа, викладача філософії ультралівих поглядів, і каталонського "ультра" Енріка Равелло, відомого своїми ксенофобськими поглядами. До речі, він був запрошений в якості "спостерігача" у 2014 році на кримський референдум. Ці особи дружно висловлюються за свободу Каталонії, лають Іспанію та Євросоюз і, зрозуміло, вимагають скасувати санкції ЄС щодо Росії.
Чим пояснити російський інтерес до Каталонії
Професор Родрігес Реєс зазначає, що "є різні пояснення" втручання Москви в каталонський конфлікт. Поширену в Іспанії думку, що це робиться для "дестабілізації іспанської демократії і розвалу Євросоюзу", він вважає "спірною". Якщо ця версія правильна, зазначає політолог, то ми маємо справу з досить "наївними російськими пропагандистами". Адже "підірвати нашу демократію неможливо", швидше за все, мова йде лише про спробу "завербувати собі друзів". І робиться це в середовищі "політичних маргіналів" - сепаратистів, лівих і правих радикалів, резюмував професор.
Зі свого боку, посольство Росії у Мадриді теж відреагувало на ситуацію, що склалася. Посол Юрій Корчагін заявив в коментарі для іспанської преси, що розмови про "необ'єктивне висвітлення ситуації довкола Каталонії", а також про "руку Кремля" "абсолютно не відповідають дійсності". Він нагадав офіційну позицію Росії: конфлікт у Каталонії є внутрішньою справою Іспанії.
Каталонські урядовці за ґратами - Барселона протестує (03.11.2017)
01:46
Історія руху за незалежність Каталонії
Прагнення багатьох каталонців отримати незалежність має глибоке історичне коріння. Цей регіон пережив за свою історію багато періодів посилення автономії, на зміну яким приходили обмеження свобод та репресії.
Фото: Reuters/A.Gea
Багата стародавня історія
Каталонію досить рано стали заселяти фінікійці, етруски, а згодом і греки. Перші грецькі колонії - це насамперед Росас та Ампуріас (на фото). Грецька назва останнього - Емпоріон. За ними прийшли римляни, що розбудували поселення та інфраструктуру. Каталонія залишалася в складі Римської імперії до завоювання цього регіону вестготами у 507-му році нашої ери.
Фото: Caos30
Графства та королівство
711 року Каталонію завоювали араби. Їхнє просування вглиб Європи зупинили франки у битві при Турі, відомій як битва при Пуатьє, в 732 році. Вже 759 року північні райони Каталонії знову стали християнськими. 1137 року каталонські графства утворили Арагонське королівство. У ХІІІ та в першій половині ХІV століття воно тримало під контролем Західне Середземномор'я та захопило Майорку й Валенсію.
Фото: picture-alliance/Prisma Archiv
Автономія аж до Війни за іспанську спадщину
Ще в ХІІІ столітті з'явилися інституції каталонського самоврядування - так званий Женералітат Каталонії. Навіть після об'єднання Арагонського королівства з Королівством Кастилія 1476 року Арагон міг втримати свої автономні інституції аж до Війни за іспанську спадщину, що тривала з 1701 по 1714 рік. Винятком був тільки час, на який припало Сегадорське повстання 1640-1659 року.
Фото: picture-alliance/Prisma Archivo
Роковини поразки
Після захоплення Барселони 11 вересня 1714 року королем Філіпом V, який походив з династії Бурбонів, було розпущено всі каталонські інституції та покладено край самоврядуванню регіону. Щороку 11 вересня каталонці згадують втрату своїх прав на автономію. На фото - хода 11 вересня 2015 року в Барселоні.
Фото: Getty Images/AFP/L. Gene
Ідеї федерації під час першої іспанської республіки
Після того як 10 лютого 1873 року король Амадей І відмовився від престолу, було проголошено першу іспанську республіку, котра не проіснувала й року. Прихильники республіки розкололися на тих, хто виступав за централізовану республіку та прибічників федеративного устрою. Серед тих, хто обстоював ідею федерації був і Франсиско Пі-і-Маргаль. Він був також одним з п'яти президентів республіки.
Фото: picture-alliance/Prisma Archivo
Невдала спроба у ХІХ столітті
Спроба Каталонії створити власне державне утворення в межах іспанської республіки ще більше посилила суперечки між республіканцями. 1874 року влада знову повертається до монархів з династії Бурбонів. Тоді на престол сів король Альфонс ХІІ.
Фото: picture-alliance/Quagga Illustrations
Каталонські республіканці
З 1923 по 1930 роки генерал Мігель Прімо де Рівера створив диктатуру, що опиралася на підтримку короля Альфонса ХІІІ, армію та клерикальні кола. Тоді центром опозиції та спротиву стала Каталонія. Політичний діяч Франсеск Масія (на зображенні) виборював після завершення диктатури права на широку автономію для Каталонії.
Перемога Франко та кінець усім правам і свободам
Під час другої іспанської республіки каталонські депутати розробляли статут автономії для регіону, котрий 1923 року ухвалив парламент Іспанії. Франсеска Масію після виборів до парламенту Каталонії було обрано керівником уряду - Женералітату Каталонії. Але перемога генерала Франко в громадянській війні 1936-1939 поклала край другій іспанській республіці та її здобуткам.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Втрата всіх свобод
Режим Франко, що правив з 1939 по 1975 рік, означав для Каталонії демонтаж всіх демократичних свобод. На цей час припали заборона та ліквідація всіх політичних партій, скасування статуту автономії та утиски каталонської мови й культури.
Фото: picture alliance/AP Photo
Відновлення автономії з новим статутом
1977 року на перших вільних виборах, що відбулися після завершення диктатури Франко, було знову тимчасово обрано Женералітат Каталонії. Згідно з демократичною конституцією Іспанії 1978 року, Каталонія отримала 1979 року новий статут автономії.
Жорді Пужоль - багато років незмінний глава уряду Каталонії
Перший після завершення диктатури Франко статут автономії визнавав самостійність Каталонії, а каталонську мову як окрему мову. Порівняно зі статутом 1932 року, було дещо розширено права каталонців в освіті та культурі, але обмежено в таких сферах як юстиція, фінанси та охорона громадського порядку. Жорді Пужоль очолював уряд Каталонії з 1980 по 2013 роки.
Фото: Jose Gayarre
Зростання самосвідомості
Останніми роками прагнення каталонців отримати незалежність знову посилилися. 2006 року Каталонія отримала новий статут автономії, що передбачав розширення повноважень. Утім, після оскарження, котре подала консервативна "Народна партія", Верховний суд Іспанії скасував цей статут.
Фото: Reuters/A.Gea
Перша спроба референдуму
Референдум щодо незалежності Каталонії планувалося провести ще 9 листопада 2014 року. Першим запитанням у бюлетені було: "Чи хочете Ви, щоб Каталонія стала державою?" У разі згоди, слід було відповісти й на друге запитання: "Чи хочете Ви, щоб ця держава отримала незалежність?" Але Конституційний суд Іспанії визнав референдум нелегітимним.
Фото: Reuters/G. Nacarino
Двобій титанів
З січня 2016 року уряд Каталонії очолює Карлес Пучдемон. Від курсу на сепаратизм, котрий провадив його попередник Артур Мас, Пучдемон не відступав. Саме урядом під його керівництвом було призначено референдум про незалежність 1 жовтня 2017 року. Уряд у Мадриді на чолі з Маріано Рахоєм із застосуванням поліції всіляко протистояв проведенню голосування, яке називає неконституційним "інсценуванням".