За лічені місяці російський рубль став у самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" основним засобом розрахунку. Цінники в магазинах з квітня цього року друкуються і в гривні, і в рублях. Однак реальна ситуація при розрахунку в касах свідчить - гривня у критичному дефіциті. Якщо з початком введення рубля в квітні з десяти кас у супермаркеті лише одна була рублева, то тепер все з точністю до навпаки.

"Навіщо нам ці рублі?"

Перехід на розрахунки в рублях сама влада самопроголошених республік пояснювала дефіцитом гривневої маси у зв'язку з фінансовою блокадою непідконтрольних Києву територій. Крім того, вона наголошувала і на політичному підґрунті нововведення, пропагуючи рубль як один з символів зближення з Росією. У "ЛНР" рубль оголошений основною грошовою одиницею з 1 вересня.

Де-факто схожа ситуація і в "ДНР". Якщо покладатися на дані так званого міністерства фінансів "ДНР" на кінець серпня, то насичення рублем складає в республіці 92 відсотка, а гривнею - 8 відсотків. Але більшості покупців до цієї статистики байдуже. "Навіщо нам ці рублі? Що вони нам дали окрім зростання цін? Ціни ж грабіжницькі. А як папірець називатиметься, яка нам різниця?" - обурюються люди, відвідуючи магазини.

Заповнення вакууму

Витіснення гривні рублем у так званих республіках є не лише політично обумовленим процесом, але і фінансово-економічною закономірністю, каже DW перший віце-президент Торговельно-промислової палати України Михайло Непран. Послаблення економічних зв'язків, відсутність гривневих надходжень для бюджетних виплат, припинення діяльності українських банків призвели до утворення "вакууму" платіжних засобів на непідконтрольних Києву територіях. Заповнення цього вакууму тією або іншою валютою стало необхідним владі так званої ДНР, наголошує фахівець.

Тепер велика частина споживчих товарів постачається з Росії, тобто "зовнішній" і "внутрішній" торгівельний обіг дедалі більше переходить в рублеву зону. Так само частина рублевої маси, безперечно, формується за рахунок збуту продукції до Росії, зазначає Непран. При цьому він не виключає і використання так званих сірих схем, тобто напівлегальних операцій при проходженні митного контролю. Про наповнення бюджету рублями за рахунок продажу Росії вугілля свідчив і очільник "ДНР" Олександр Захарченко в одному з інтерв'ю німецькому виданню Der Spiegel. При цьому всіх джерел наповнення бюджету влада "ДНР" не розкриває. Каже шаблонно: за рахунок надходжень податків та зборів.

Гривня в дефіциті

На сьогодні всі бюджетні виплати в "ДНР" здійснюються в рублях. Крім того, і частина підприємств, як кажуть співробітники, виплачує зарплати також в рублях. Утім, витіснення гривні рублем прзивело до неcтримної інфляції. "Нас обдурили двічі. Ціни на українські продукти встановили втричі вищі, ніж в решті України. А зарплату залишили як і до війни, перерахувавши її просто на рублі по грабіжницькому курсу два до одного", - обурюється жінка, роздивляючись м'ясо за 400 рублів за кілограм. У власника м'ясного кіоску своє пояснення: "Постачальники м'яса із Запоріжжя продають його або за гривню, якої в мене немає, або рахують його вартість по ринковому курсу рубля. Звідси і така висока ціна для покупців".

Встановлене в "ДНР" співвідношення курсу рубля до гривні як два до одного штучне і відрізняється від реального ринкового співвідношення приблизно на третину. А це неприхована можливість для заробітку на різниці курсів, пояснює керівник громадської організації "Клуб підприємців Донбасу" Петро Тесновський.

"Доля фантика"

"Курсова різниця йде "в дохід" владі так званої ДНР", - вважає Михайло Непран. Адже розмови про перехід до плаваючого, тобто ринкового, курсу вже ведуться ними декілька місяців і не виключено, що необхідність відповідності ринковим реаліям уже найближчим часом приведе до такого переходу. "Проте, враховуючи, що влада "ДНР" втратить цей вид прибутку, для неї такий перехід явно невигідний. Це і пояснює затягування процесу переходу до плаваючого курсу", - пояснює Непран.

У цілому ж подальша роль рубля на території невизнаних республік видається невизначеною, вважають співрозмовники DW. Все залежить від мінського процесу, на який ще багато хто сподівається, зазначає Тесновський. З іншого боку, в умовах невизнаної республіки і відсутності повноцінної банківської системи рублю може бути уготована "доля фантика" для розрахунків населення - і не більше, вказує експерт.