У Румунії не вщухають наймасштабніші антиурядові протести з часу повалення комуністичного режиму, в яких брали участь до півмільйона людей. Хвилю протестів спровокувала постанова уряду. Згідно з нею, проти корумпованих чиновників, які завдали збитків державі на суму в перерахунку менше 44 тисяч євро, не мали би відкриватися кримінальні справи. Під тиском громадськості уряд скасував своє рішення. Згодом парламент Румунії одноголосно підтримав ініціативу президента щодо проведення всенародного референдуму, під час якого румунські виборці мають ухвалити рішення про майбутню боротьбу з корупцією у країні.

DW: Чи спробує, на Вашу думку, румунський уряд після скасування суперечливої постанови продовжити гнути свою лінію?

Лаура Кодруца Ковеши: Остаточну відповідь ми знатимемо лише після голосування в парламенті. У парламент внесли нову термінову постанову про скасування попередньої постанови уряду. Дуже важливо те, як парламент проголосує за це.

Які наслідки це могло б мати для Вашої роботи, якщо пункти внесеної постанови таки ухвалить парламентська більшість?

Якщо б зміни набули чи набудуть чинності, то вони насамперед зачепили б ті справи, які зараз розслідує Національний антикорупційний директорат. Зараз це - понад 2,1 тисячі справ, що стосуються передусім зловживання службовим становищем. Упродовж останніх трьох років понад 1,7 тисячі осіб висунули обвинувачення, а доведені збитки, завдані внаслідок їхніх правопорушень, становлять понад один мільярд євро.

Цими днями люди на вулицях Бухареста просто в захваті від Вас. Що це означає для Вас?

Я цього не можу коментувати. Ми мусимо виконувати свою роботу, незалежно від того, критикують нас чи хвалять.

Масові протести охопили всю країну. Ви, як громадянка, очікували чогось подібного?

Справді, останнім часом активізувалася дискусія в громадськості на тему боротьби з корупцією. Її значно більше, ніж у попередні роки. Це важливо і показує нам зміну менталітету, значно активнішу участь громадянського суспільства в усіх сферах, пов'язаних з корупцією та ефективною боротьбою з нею.

Створення антикорупційного директорату (DNA) стало частиною процесу інтеграції Румунії в ЄС. Як тоді пояснити нинішній інцидент?

Ці події засвідчили, що реформи в сфері юстиції можна провести й у зворотній бік, особливо коли це стосується змін до законів, які мають вплив на боротьбу з корупцією. Аби не ставити під загрозу дотеперішні результати, необхідно забезпечити стабільність інституційних та адміністративних основ DNA.

У Вас, часом, немає враження, що поділ гілок влади, так звану систему "важелів та противаг" між судовою, законодавчою та виконавчою владою розхитано?

Цього я коментувати не можу. Те, як кожна з гілок влади виконує свої завдання, перевіряє конституційний суд. Я можу лише сказати, що в разі, коли змінюються такі важливі закони, як кримінальний чи кримінально-процесуальний кодекс, з якими ми щодня працюємо, потрібна дискусія в системі юстиції. Коли виходять такі закони, то слід заслухати позицію насамперед системи юстиції, адже ми - перші, хто застосовуватиме ці закони. Ми знаємо наслідки дії цих законів, та ті ризики, які несуть із собою ті чи інші зміни до них.

Останніми роками лунала критика на адресу відомства, яке Ви очолюєте - через буцім його заполітизованність, яку так само закидають іншим інституціям. Як Ви на це реагуєте?

Наше відомство незалежне, наші результати доводять, що закони застосовуються нами однаково в усіх ситуаціях. У тих випадках, в яких нас фальшиво звинувачують в заполітизованості, мали місце законні вироки. Ми ведемо розслідування щодо осіб, які обіймають політичні посади в різних відомствах. Але в нас немає повноважень розслідувати справи проти політиків. Вони потрапляють в поле зору наших проваджень лише тоді, коли обіймають якусь публічну посаду. Наші повноваження закріплені у законодавстві.

Ви щойно згадали конституційний суд. Але ж і президент держави також є гарантом незалежності різних гілок влади в країні. Що Ви очікуєте від президента Клауса Йоганніса?

Гарантом незалежності системи юстиції є Вища рада магістратури Румунії. Повноваження президента включають у себе призначення провідних прокурорів та участь в ухваленні законів. Тож наші очікування в цьому плані від президентів обмежуються цими двома пунктами. Відповідно, коли певні зміни до законодавства ускладнюють боротьбу з корупцією, а президентові подають закони для відповідного узгодження, ми очікуємо від нього повернення цих законів у парламент для повторного розгляду.