Це факт: новий президент Румунії в часи свого перебування на посаді мера міста Сібіу (2000-2014 рр.) представляв мерію на загальних зборах двох компаній, які частково перебували в муніципальній власності. Водночас Національне агентство з питань доброчесності (ANI) розгледіло тут складову конфлікту інтересів, який міг порушувати закон. Ще у вересні 2013-го року Йоганніс судився з ANI і виграв тоді цей процес - аргументи агентства судді відхилили. Одначе ANI звернулося з апеляцією до Верховного суду, який у середу, 14 січня, розпочинає розгляд справи. Йоганніс неодноразово наголошував на тому, що фактаж справи жодним чином не змінився. Саме тому він розраховує на те, що й Верховний суд знову підтвердить вердикт попередньої інстанції.

Але в центрі суспільної уваги в цьому процесі опинився радше не Йоганніс, а сам позивач - ANI. Варто нагадати, що свого часу це відомство створили під тиском Європейської комісії для перевірки майнових декларацій посадовців і виявлення потенційних конфліктів інтересів, а отже й можливої корупційної складової. Таким чином 2007-го року Румунія стала першою країною в ЄС, де окреме спеціально створене відомство тримало політиків "під лупою"

Боротьба з корупцією

Враховуючи високий рівень корупції у Румунії на момент її вступу до ЄС 2007-го року, Єврокомісія визначила чіткі завдання для Бухареста: реформа судочинства, перевірка доброчесності, а також запобігання та протидія корупції у державному секторі.

І хоча Єврокомісія відзначила певний поступ Бухареста на шляху очищення від корупції, запроваджений на момент приєднання Румунії до ЄС механізм моніторингу зберігається і досі. За цей час у Румунії було засуджено в корупційних справах низку колишніх міністрів та екс-голову уряду, проти багатьох парламентарів з різних політичних партій ведуться досудові розслідування. Президент Йоганніс неодноразово наголошував на тому, що відносить незалежність судової системи країни до своїх найвищих пріоритетів і всіляко охоронятиме її від політичних впливів.

Захищений недоторканістю

Але в справі Клауса Йоганніса агентство, схоже, промахнулося. Якщо тлумачити законодавство буквально, мер не має права засідати в раді компанії, яка займається реалізацією комунальних проектів. Іншими словами, обраний мер не може брати участі в дискусіях та процесі затвердження масштабних проектів у місті. У випадку ж Йоганніса йдеться про його участь у загальних зборах міських комунальних служб водопостачання та каналізації. "Якщо ж не мер, то хто тоді має займатися проблемами міської інфраструктури?", - запитують виборці та експерти.

У такому ж ключі це потрактували і судді Апеляційного суду, які восени 2013-го року повністю виправдали Йоганніса. В ANI, втім, подали апеляцію на цей вердикт. Тепер своє слово в справі має сказати Верховний суд. Згідно з румунським законодавством, сумісники за наявності судового рішення не мають права обіймати державні посади терміном на три роки. Та у випадку Йоганніса втрата президентської посади йому не загрожує через недоторканість.