98-річний Бертольд Байтц, один з найвідоміших промисловців Німеччини, багаторічний керівник великого сталеливарного концерну Krupp, у неділю, 15 квітня отримав престижну Премію миру та справедливості імені Лева Копелева за 2012-й рік. Як зазначило у своєму обґрунтуванні журі, цю нагороду Байтцу вручили за те, що він у роки націонал-соціалізму, ризикуючи власним життям, врятував від неминучої загибелі сотні єврейських працівників в Україні. У Бориславі Львівської області він керував компанією Karpathen-Öl AG, і влаштовуючи євреїв на роботу, фактично, врятував їх від депортації до таборів смерті. Разом зі дружиною Ельзе вони переховували у своєму будинку єврейських дітей.

Активна позиція

У 1960-х роках Бертольд Байтц був чи не єдиним німецьким промисловцем, який активно відстоював необхідність створення компенсаційного фонду для відшкодування кривди, заподіяної підневільним працівникам у добу Другої світової війни. Крім того, Байтц послідовно виступав за діалог та порозуміння між Західною та Східною Німеччиною.

Колишній міністр фінансів ФРН Пеер Штайнбрюк, який вручив приз у приміщенні Форуму Копелева у Кельні, зазначив, що життєпис Байтца демонструє "чого можна досягти людина, яка діє з мужністю й відповідальністю". Бертольд Байтц сказав, що дуже тішиться цій нагороді, хоча, на його думку, оратори дещо перебільшили його заслуги. Раніше Бертольда Байца вже було визнано "Праведником народів світу" єрусалимським меморіальним комплексом "Яд-Вашем", йому також було вручено найпрестижнішу земельну відзнаку Північного Рейну-Вестфалії - "Державну премію NRW".

Порозуміння між народами

"Лев Копелев та Бертольд Байтц є чудовими взірцями того, як люди мають поводитися в екстремальній ситуації", - пояснює присудження нагороди голова Форуму Льва Копелева Фрітц Плайтген.

Премію імені Льва Копелева вручають з 2001-го року. Нею однойменне громадське об´єднання відзначає людей, які докладають зусиль до порозуміння між народами Європи. Народжений у Києві радянський дисидент Лев Копелев після війни провів десять років у сталінських таборах. 1981 року був позбавлений радянського громадянства і виїхав до Німеччини. На своїй новій батьківщині докладав чималих зусиль, аби налагоджувати спілкування людей по обидва боки "залізної завіси".