Святкові приготування в Україні зазвичай розпочинаються за два тижні до Нового року. Відкрити різдвяні ярмарки, прикрасити міста та "запалити" ялинки намагаються напередодні 19 грудня, коли відзначають День Святого Миколая Чудотворця. Інтерес до купівлі ялинок зростає щодня із наближенням свят, розповідає продавщиця пані Надія. Вона приїхала на сезонну роботу до столиці із Бердичева Житомирської області.

Такі ярмарки у Києві офіційно тривають з 16 до 31 грудня. "А раніше і не потрібно, бо до свят ще далеко", - пояснює жінка. Сама вона відзначає Різдво 7 січня, а 25 грудня називає "католицьким" Різдвом. "Я лише за сьоме число, а як же по-іншому, ми ж православні українці", - говорить жінка.

Одне Різдво і три календарі

Не всі в Україні категоричні щодо дати святкування за Юліанським календарем 7 січня. Дедалі частіше і у церковному, і у громадському середовищах порушують питання так званої календарної реформи з можливістю відзначати релігійні свята за новим стилем, як це відбувається у більшості помісних церков. Зараз українські православні живуть за найдавнішим календарем, який запровадили ще в 45 році до н.е. Ним послуговуються також Російська, Єрусалимська, Сербська, Грузинська, а віднедавна і Польська православні церкви. Більшість римо-католиків використовують новіший Григоріанський календар, запроваджений у XVI столітті. Найновіший - новоюліанський - розробили у 1923 році як свою відповідь "католицькому", і зараз ним користуються дев'ять автокефальних православних церков.

Дати у ньому майже повністю збігаються з григоріанським, однак серед православних його вважають ще більш точним. Саме за цими останніми двома календарями дата Різдва Христового припадає на 25 грудня. "Україна психологічно і ментально відчуває дискомфорт в тому, що у нас святкують Різдво якось не так як абсолютна більшість усього світу", - коментує DW очільник департаменту у справах релігій та національностей міністерства культури України Андрій Юраш. Він наголошує, що дата святкування одного із найважливіших християнських свят не є "абсолютним правилом" і більшість церков продемонстрували це, перейшовши на новий календар. "Тому, звісно, все більше й більше є усвідомлення того, що мабуть треба і в Україні робити цю календарну реформу", - додає релігієзнавець.

Церковна реформа: хто за і проти

Ще у 2017 році в Україні на офіційному рівні проголосили 25 грудня неробочим святковим днем. Тоді це пояснювали тим, що в Україні третина релігійних організацій (католицьких і протестантських) святкує саме цього числа. Нині ж про імовірність календарної реформи заговорили й у новоствореній Православній церкві України (ПЦУ), вірними якої, за останніми соцопитуваннями Центру Разумкова, вважають себе 20,3 відсотка з-поміж усіх православних.

Предстоятель ПЦУ Епіфаній неодноразово заявляв, що не проти святкувати за новим стилем разом з більшістю помісних церков, однак має бути врахована думка парафіян. З подібними заявами виступав ще раніше глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук). В УГКЦ також послуговуються юліанським календарем і святкують Різдво 7 січня.

Водночас в УПЦ МП церковні зміни видаються неможливими, говорять опитані DW експерти. "Для російської церкви, для Московського патріархату дотримання старого календаря є одним із базових принципів збереження їхньої ідентичності, відмежування від інших традицій", - підкреслює Андрій Юраш.

Ця церква уже формує думку своїх вірян про несприйняття дати 25 грудня саме як такої, що є "католицькою". Тож відстоювання дати 7 січня трактується ними як фактор "стояння за віру", - вважає провідний науковий співробітник інституту філософії НАН України, релігієзнавець Олександр Саган. Щодо протестантських церков, які святкують в Україні за старим стилем, то вони чекатимуть реальних дій більшості християн і прислухатимуться до неї, розмірковує експерт.

Нові дати як загроза"розколу"

Перехід на святкування Різдва 25 грудня не може бути одноразовим актом, тобто рішенням керівних органів церкви, вважає Олександр Саган. На його думку, цей процес повинен давати вірянам можливість святкувати в обидві дати, інакше обов’язково постане проблема "старостильників".

Андрій Юраш пояснює, що, наприклад, у Греції та Румунії, де церкви перейшли на новий календар, лишилися великі групи тих, хто не погодився зі змінами. "В окремих греко-католицьких спільнотах також відбулося розділення. Наприклад, у Вашингтоні, де більшість перейшла на новий стиль, зберігається якась частина тих, хто хоче дотримуватися старого календаря", - продовжує експерт. Саме таких "розколів" і побоюються в УПЦ і УГКЦ, а тому про ймовірну реформу говорять дуже обережно.

Єпископ Православної Церкви України, митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко) вважає, що доцільніше було би, щоб кожна парафія визначалася зі своїм календарним святкуванням самостійно. "Як хочуть люди, так нехай і святкують... Ця подія позачасова", - коментує він у розмові з DW.

Тим часом у окремих парафіях уже готові проводити дві різдвяні служби на прохання вірян. У столичному Спасо-Преображенському соборі, де настоятелем є митрополит Олександр, 25 грудня також звершуватиметься літургія. "За Юліанським календарем це ми святкуємо пам'ять святителя Спиридона Триміфунтського. Але якщо до нас хтось навідається із тих спільнот, які відзначають за новоюліанським календарем, нехай моляться як на Різдво, захочуть заспівати колядки - будь ласка, немає проблем. Так уже було не один рік, я абсолютно підтримую це", - каже єпископ.