Для Леонардо да Вінчі наука й мистецтво були взаємопов'язаними. Взагалі для майстра існував зв'язок між усім. Да Вінчі був допитливим, хотів зрозуміти світ, його знання у сфері природничих наук знайшли відображення в його живописі. Ще дитиною Леонардо часто сидів під дверима будинку з книжкою, спостерігав за хмарами й нотував усе, що бачив. У дорослому віці да Вінчі таємно проводив розтин трупів, щоб досліджувати будову тіла: м'язи, суглоби й пропорції.

З провінції до яскравої Флоренції

Леонардо народився 15 квітня 1452 року в тосканському селищі Анкіано поблизу Вінчі. Його батьки, 25-річний нотаріус і 16-річна сільська дівчина, не були одруженими. Леонардо ріс зі своїм дідусем і любив малювати. Да Вінчі пощастило стати учнем видатного скульптора Андреа дель Вероккйо. Завдяки навчанню у відомого майстра да Вінчі почав отримувати замовлення від Медичі, родини купців і банкірів, котра своєю владою й статками контролювала Флоренцію впродовж кількох століть.

Революція в портретному живописі

Леонардо да Вінчі отримав доступ до вищих кіл і став учасником Гільдії Святого Луки, флорентійського мистецького об’єднання. Да Вінчі малював зображення Мадонни й портрети.

Деякі картини він десятиліттями зберігав у майстерні й допрацьовував знову й знову - найвідоміша картина "Мона Ліза", яку сьогодні можна побачити в паризькому Луврі, роками подорожувала з митцем.

Такі роботи, як "Мона Ліза", дають зрозуміти, що жінки подобалися да Вінчі, - проте лише на полотні. В приватному житті митця цікавили чоловіки. Автор порушував усталені правила також у своєму портретному живописі. Усупереч законам часу, за якими портрет потрібно було зображувати в профіль, жінки з картин да Вінчі дивляться просто на глядача. 

Письмо дзеркальним шрифтом

Було би несправедливо зводити творчість да Вінчі лише до його живопису. До того ж, майстер залишив і не так вже багато картин. Лише трохи більше десятка живописних робіт сьогодні впевнено приписують авторству Леонардо. Водночас існує багато досліджень да Вінчі з анатомії, ескізів, текстів, написаних дзеркальним шрифтом, і проектів, які не мають мистецької цінності, як наприклад, танк, літальні пристрої або водолазне спорядження. Да Вінчі малював конструкції мостів і спланував ціле місто. Попри це, більшість його ідей так і не були втіленими.

Флоренція, Мілан і Рим - столиці Ренесансу були місцями роботи да Вінчі. Там він знаходив своїх замовників - багаті сім'ї чи навіть Папу Римського. 1516 року французький король Франц І запросив да Вінчі до себе в палац, добре платив йому і давав свободу займатися власними проектами. До обов'язків митця також входила організація гучних свят. 2 травня 1519 року геній помер у замку Кло-Люсе (Château Clos Lucé) - за легендою, на руках французького короля.

Численні виставки в Європі цього року пропонують огляд життя й творчості Леонардо да Вінчі. Паризький Лувр презентує восени ретроспективу робіт митця. Британська королівська колекція з 1 лютого по 6 травня робить виставки в різних місцях: Белфасті, Бірмінгемі, Лідсі, Ліверпулі й Манчестері. Від 24 травня до 13 жовтня в лондонському Букінгемському палаці можна буде побачити 200 малюнків да Вінчі.