За даними громадської ініціативи "Євромайдан-SOS", торік під Євромайдану в Києві та в інших регіонах України загинули 114 осіб, 27 людей - зникли безвісти. Більше тисячі людей були поранені, сотні - заарештовані та піддані катуванням.

Замало часу

Саме ця громадська ініціатива від самого початку протестів у Києві збирала та документувала злочини тодішньої влади на чолі з Віктором Януковичем проти протестувальників. Дещо з задокументованого лягло основу розслідувань злочинів проти "майданівців", які нині ведуть слідчі генпрокуратури, СБУ та МВС. Дещо правозахисники відправили до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, дещо поки зберігається в архіві організації.

"Це величезний обсяг матеріалу. Зрозуміло: так не буває, щоб через рік усі винні у цих злочинах сиділи у в’язниці. Розслідування потребує часу. Але це розслідування має бути ефективним, і на річницю цих подій ми б хотіли бачити хоча б проміжні результати ", - каже координаторка громадської ініціативи "Євромайдан-SOS" Олександра Матвійчук.

Вона зазначає, що від самого початку не було системності в розслідуваннях страв активістів і по-справжньому ГПУ, МВС та СБУ почали займатися ними тільки наприкінці 2014 року,коли створили об’єднане спецуправління. Саме воно тепер розслідує виключно злочини проти "майданівців". "Ну є, звісно, об’єктивні причини, які можна зрозуміти - те, що первинні докази були знищені, підозрювані повтікали за кордон. Але є невиправдана нічим затримка з організацією розслідування. Дуже багато постраждалих на Євромайдані досі не викликані на первинні допити. А ситуація з розслідуванням подібних справ у регіонах взагалі катастрофічна", - обурюється Олександра Матвійчук.

Безрезультатний рік

Нині до відповідальності за злочини проти активістів Майдану минулорічної давнини притягнуті лише двоє рядових співробітників органів внутрішніх військ, які змусили нинішнього нардепа Михайла Гаврилюка роздягтися догола і залишили на морозі у всіх на очах. Їх засудили відповідно до трьох і двох років позбавлення волі умовно - за "перевищення влади і службових повноважень".

Ще чотирьом командирам підрозділів "Беркут" повідомили про підозру за фактом силового розгону мітингу на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року та побиття студентів. Крім того, під вартою перебувають ще двоє колишніх бійців розформованого в 2014 році спецпідрозділу "Беркут", яких звинувачують у вбивстві 39 активістів Євромайдану. При цьому головний підозрюваний у цій справі - екс-командир роти "Беркуту" Дмитро Садовник, якого підозрюють у розстрілах на Майдані, - втік з України та переховується у Російській Федерації.

"Пройшов рік, і все розслідування буксує на місці. Лише кількох затримали, а одного просто відпустили. Він не втік, його просто відпустили. Взяли і відпустили", - не стримує емоцій Ігор Гурик, батько Романа Гурика - протестувальника, який торік загинув на Майдані від снайперської кулі. Нині Ігор Гурик очолює громадську організацію "Родини Героїв Небесної Сотні". Він надзвичайно скептичний щодо перспектив повного розкриття злочинів проти активістів Майдану. "Зараз висунули підозру лише "беркутівцям", які може бути причетним до розстрілу 39 людей на Майдані 20 лютого минулого року. А справи всіх інших? А як щодо "тітушок", які теж вбивали людей? Скільки ж всіх було задіяно", - у розпачі каже Ігор Гурик.

"Тітушки" поза увагою

Адвокат родичів загиблих та постраждалих під час подій на Майдані Євгенія Закаревська повідомила DW, що інвентаризація справ побиття людей взагалі поки що не розслідуються. Зокрема, це стосується справи студентів університету імені Карпенка Карого, яких у січні минулого року затримали невідомі люди, побили і відвезли спочатку до райвідділку міліції, а звідти - в суд, де прокурор висунув студентам звинувачення за участь у масових заворушеннях, каже юристка. "Ми досі не знаємо, чи міліція у цивільному, чи "тітушки" викрадали студентів. Ці особи досі не встановлені, справи не розслідуються, провадження не відкрите", - пояснює вона.

Координаторка громадської ініціативи Євромайдан-SOS Олександра Матвійчук зауважує, що нині слідчі обходять тему тітушок стороною. "Зараз у слідчих не стоїть питання зв’язку мілітаризованих угруповувань, так званих "тітушок", з представниками міліції", - наголошує Матвійчук.

Правозахисники, адвокати та експерти покладають надії на нового генпрокурора України Віктора Шокіна та на оперативну роботу об’єднаного спецуправління Генпрокуратури, СБУ та МВС, однак вказують на відсутність досвіду слідчих у розслідуванні таких широкомасштабних справ. "В системі бракує слідчих з необхідними знаннями та навичками. В Україні відсутня адекватна судово-медична експертиза через нестачу персоналу та застаріле обладнання. Також немає фахівців , які можуть професійно проводити оцінку відео та фотоматеріалів, які можуть слугувати доказами", - констатує експерт з міжнародної організації Amnesty International по Україні Красимір Янков.

Сподівання на Гаагу

За словами експерта, кожен рік затягування у розслідування злочинів проти активістів Майдану ускладнюватиме встановлення істини і притягнення до відповідальності винних. Це усвідомлюють і родичі загиблих на Майдані."Ми намагаємося тиснути, аби розслідування не гальмувалося, однак впевненості, що винні будуть покарані, немає. Он справа Гонгадзе, коли вбили одну людину, тягнеться не один рік. А минулого року на Майдані вбили більше сотні й покалічили багато. Ми сподіваємося лише на міжнародний кримінальний суд у Гаазі", - сказав голова громадської організації "Родини Героїв Небесної Сотні" Ігор Гурик.

В організації "Євромайдан-SOS" DW повідомили, що активісти спрямували вже друге подання до Міжнародного кримінального суду щодо "атаки" тодішньої української влади на мирних демонстрантів. Нині правозахисники очікують рішення прокурора цього суду, чи розпочне суд у Гаазі відповідне кримінальне провадження.