20 липня 2016 року в Києві було вбито журналіста Павла Шеремета. Він загинув внаслідок висадження в повітря вибухівки, підкладеної в його автомобіль. Рівно через рік у Києві на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка, де було скоєно смертельний замах, відбулась акція в пам'ять про журналіста. Представниця міжнародної правозахисної організації Amnesty International, виступаючи на мітингу, констатувала, що досі не встановлені ані вбивці, ані замовники та організатори злочину. Учасники акції вимагають нарешті розслідувати вбивство.

Раніше представники міжнародної організації "Комітет захисту журналістів" (CPJ) заявили, що розслідування цієї справи фактично заморожене. Про це йдеться, зокрема, у звіті, оприлюдненому цією організацією в Києві 12 липня. Його підготував член "Комітету захисту журналістів" Крістофер Міллер, американський репортер, який працює в Україні. "Мотиву злочину не встановлено. Значні сили і час кинули на розслідування слідів, за якими було мало доказів або взагалі не було, у той час як на деякі інші звернули недостатньо уваги", - зазначив Міллер, презентуючи результати розслідування. Він також додав, що вбивці, яких зафіксувала камера спостереження під час закладання бомби, "не були ідентифіковані, не кажучи вже про арешт".

Запитання без відповіді

За словами автора звіту, до слідства CPJ мав три ключових запитання: хто конкретно - яка посадова особа і з якого відомства - відповідальний за розслідування справи Шеремета, хто саме стежив за журналістами "Української правди" незадовго до його вбивства і чому правоохоронці не оприлюднили фото жінки, яка закладала вибухівку в авто? Однак на жодне із запитань організація не отримала конкретної відповіді.

Як зазначили у CPJ, українські правоохоронці не змогли надати переконливих доказів причетності Росії до вбивства Павла Шеремета. "Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков ще взимку назвав "російський слід" ключовою версією в розслідуванні вбивства Шеремета. Ми попросили надати дані, які б це підтверджували. Нам не прокоментували це. Відповіді (на запитання щодо можливого мотиву вбивства, пов'язаного з діяльністю Павла Шеремета в Україні. - Ред.) якісь розпливчаті. Якщо хтось впевнено заявляє про "російський слід", то треба якось підкріпити це фактами і матеріалами", - зазначила у розмові з DW  координаторка програми CPJ у Європі та Азії Ніна Огнянова.

Бентежить це і Севгіль Мусаєву-Боровик, головну редакторку "Української правди", в якій працював Павло Шеремет. Вона не виключає, що версією про причетність Росії до вбивства журналіста українські правоохоронці можуть прикривати свою бездіяльність. "Ми не допустимо, щоб нерозслідування цієї справи списали на "російський слід". Зараз офіційне слідство не може навести якихось конкретних фактів, які свідчать на користь цієї версії", - розповіла DW Мусаєва-Боровик.

У своїх рекомендаціях CPJ радить слідству пожвавити розслідування і сфокусуватися на діяльності Павла Шеремета в Україні, шукаючи можливий мотив убивць. Також представники організації рекомендують долучати до справи факти, знайдені незалежними розслідувачами, виходити із регулярними публічними звітами щодо стану розслідування й оперативно надавати відповіді на такі запити від ЗМІ. 

Чи буде розкрите вбивство?

Під час візиту до України представники CPJ зустрічалися з українським президентом. "Петро Порошенко запропонував включити в українську групу слідчих іноземного фахівця зі світовим іменем. Це додасть авторитету розслідуванню й забезпечить незалежне спостереження", - розповів виконавчий директор організації Джоел Саймон. Кандидатуру незалежного міжнародного слідчого також має схвалити родина загиблого журналіста.

Мати Павла Шеремета Людмила теж зустрічалась з президентом Порошенком та представниками слідства. "Арсен Аваков сказав, що вісім відсотків дуже складних справ в Україні не розкриваються - і справа Павла Шеремета підпадає під ці відсотки. Після цього я впала у відчай", - зізнається Людмила Шеремет.

Утім, вона сподівається, що справа вбивства її сина все таки буде належним чином розслідувана в Україні. "Якби це відбулося в Росії чи Білорусі, то складно було б говорити про розкриття. А оскільки це сталося в Україні, то є шанс, що люди і я дізнаємося правду. Це потрібно перш за все керівництву України, яка будує демократію, аби показати, що воно здатне захистити своїх людей у свої країні", - вважає мати журналіста.

Донька загиблого Єлизавета Шеремет констатує, що поки родина не отримала жодної конкретики щодо ходу розслідування вбивства. "Час від часу до нас приходять звіти з України про хід розслідування. Але там мало конкретики, і в документах повторюється одне й те саме. Ми ж хочемо результатів розслідування", - зазначила вона.

Представники родини загиблого журналіста також повідомили, що нині створюють Фонд захисту пам'яті Павла Шеремета для підтримки молодих журналістів. Засновниками фонду будуть члени його родини й організації з України, Польщі та Білорусі.