24 квітня апеляційний суд Києва поновив розгляд справи про напад на ромський табір в Голосіївському районі столиці, який стався ще рік тому, 20 квітня 2018 року. Тоді активісти ультраправої організації C14 разом з бійцями "Муніципальної варти" - офіційної міської організації з охорони правопорядку - зруйнували тимчасове поселення у ландшафтному парку Лиса гора, спаливши намети та тимчасові хижі.

Фотографії "прибирання" того ж дня розмістив на своїй сторінці у Facebook один з лідерів C14 та член "Муніципальної варти" Сергій Мазур. За кілька днів видання "Лівий берег" опублікувало відео, на якому праворадикали жбурляють у ромів каміння та поливають їх сльозогінним газом, женучи вулицею. Тільки тоді, під тиском громадськості, поліція відкрила за фактом нападу кримінальну справу за статтями "Хуліганство" та "Розпалювання міжнаціональної ворожнечi". Лише в липні Сергієві Мазуру оголосили підозру у нападі.

Серія погромів

Лише в липні Сергієві Мазуру оголосили підозру у нападі. На той час в Україні сталася ціла серія ромських погромів.

У квітні відбувся ще один напад у Києві - тоді праворадикальних рух "Немезіда" взяв на себе відповідальність за спалення кількох закинутих будинків на Русанівских садах, де мешкали роми. В травні невідомі спалили ще два табори у Львові та Тернополі. А на початку червня ультраправа організація "Національні дружини" влаштувала ще одне показове "прибирання" тимчасових помешкань ромів у столиці.

Врешті все закінчилося вбивством. Пізно ввечері 23 червня 2018 року група молодиків, які називали себе "Твереза і зла молодь" з ножами та бейсбольними битами напала на табір у південно-західному передмісті Львова. Родина 24-річного Давида Попа із Закарпаття приїхала туди напередодні, маючи намір збирати у Львові металобрухт. Від ножових поранень Давид загинув на місці, його дружина Ізбоя та її брат Радж потрапили до лікарні.

Неправильна підозра

Хвиля насильства проти ромів привернула увагу світової спільноти. Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович після вбивства у Львові вимагала від українських правоохоронців більших зусиль для протистояння ультраправим. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков тоді обіцяв послам "Великої сімки" "ліквідувати неонацистські об’єднання", а в Нацполіції створили спільну робочу групу з представниками ромських громад та правозахисниками.

Розслідування першого нападу на Лисій горі в Києві тоді, здавалося, зрушило з місця. Сергієві Мазуру офіційно оголосили підозру, невдовзі Голосіївський суд помістив його під домашній арешт. Однак ненадовго - менш ніж за місяць цілодобовий арешт замінили на нічний, а в жовтні суд взагалі звільнив Мазура від підозри з формальних причин. Як виявилось, повідомлення про підозру було складено з порушеннями, вручав його слідчий, який не був залучений до справи, а самому підозрюваному не зачитали права під час обшуку.

Відтоді прокуратура намагалася поновити розгляд справи через суд, але, як стверджує адвокат Сергія Мазура Віктор Мороз, прокурори та слідчі пропустили більшість апеляційних засідань. "На наступне засідання 30 травня вони мають надати оригінали документів на основі яких оголошували підозру моєму клієнтові", - пояснив він DW.

Безкарність чи превенція

Більшість правозахисників, що працюють з українськими ромами, констатують, що злочини щодо представників цієї нацменшини й досі лишаються безкарними. "Навіть у тих випадках, коли злочинців встановили та заарештували, правосуддя не здійснюється", - зазначає виконавча директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.

Борис Захаров, член Української Гельсiнської спілки з прав людини, який торік увійшов до вже згаданої робочої групи Нацполіції щодо нападу на ромів, розповів DW, що вона не збиралася з минулої осені. "Але поліція зробила велику роботу, - каже Захаров. - Кримінальні провадження за фактами нападів, відкриті торік може й не доведені до кінця, але по них провели профілактичні бесіди і як результат - напади закінчилися",- пояснює він.

Захаров визнає, єдина справа, яка дійшла до суду, з близько десяти минулорічних випадків насильства щодо ромів - це вбивство Давида Попа. За нього у Львові судять десять молодиків, з яких більшість - неповнолітні.  Через це процес закритий для ЗМІ. Та вже зараз відомо, що в обвинувальному акті щодо підозрюваних відсутні мотиви етнічної ненависті. "Ні в агітаційній літературі, ні в слідах в інтернеті, які вони залишили, ми не знайшли доказів, які би вказували на расову чи національну ненависть",  - пояснював раніше DW представник Львівської обласної прокуратури Володимир Телепко.

Натомість правозахисниця Оксана Покальчук стверджує, що подібна неспроможність розпізнати мотиви ненависті - звична річ для українських правоохоронців. "Усупереч звичній для України практиці, мотив ненависті має стати центральним у процесі судового розгляду, а постраждалі мають отримати гідну компенсацію", - зазначає Покальчук.