Україна підраховує збитки від введення Кремлем з початку 2016-го року обмеження транзиту українських товарів через територію Росії. За інформацією міністерства економічного розвитку і торгівлі України, через російську "транзитну блокаду" за рік українська економіка втратила до півмільярда доларів. А це додаткові втрати ВВП у розмірі 0,3 відсотка. Зокрема експорт товарів в Казахстан та Киргизстан, традиційні для України ринки збуту в Центральній Азії, скоротився майже на 44 відсотка та на 47 відсотка відповідно. "Наслідком є скорочення рентабельності національних українських виробництв через подорожчання логістичних та транспортних послуг у зв’язку зі зміною торгових потоків на інші шляхи доставки та посилення тиску на валютний ринок через зниження експортної виручки", - йдеться в інформації міністерства.

Українців витісняють з ринку

Експерти вказують на те, що найбільше постраждали від транзитних обмежень українська машинобудівна галузь та виробники харчових продуктів. Зокрема, українські кондитери констатують, що поступово почали втрачати свої позиції на ринку Центральної Азії.

"За рік наш експорт в ці країни впав майже на 30 відсотків. Там, завдяки якості, наша продукція й так позиціонується у дорогому сегменті. Через те, що вартість доставки після закриття російського транзиту зросла, питома вага транспортних витрат у структурі собівартості тепер складає до 35 відсотків, тому відповідно ціна нашої продукції істотно зросла", - розповів DW голова Асоціації Укркондпром Олександр Балдинюк. Він зауважує, що через це українським виробникам стало важко конкурувати у Казахстані та Киргизстані. І поступово там дешевші російські  цукерки витісняють з полиць українські кондитерські вироби.

Проблемний "Шовковий шлях"

Якщо раніше суходолом територією Росії українські товари доставляли до Центральної Азії за один-два тижні, то тепер терміни доставки збільшилися вдвічі, що є особливо критичним для виробників харчових продуктів. Адже Україні зараз доводиться транспортування свою продукцію через Транскаспійський транспортний коридор в обхід РФ, який українці називають новим "Шовковим шляхом". 

Цей маршрут починається в Україні на поромній переправі  Чорноморськ і пролягає через два моря та чотири країни. Спочатку українські вантажі Чорним морем доставляють до грузинських портів Поті та Батумі, потім залізницею їх транспортують територією Грузії та Азербайджану, після цього поромною переправою з азербайджанського містечка Алят через Каспійське море доставляють до казахського міста Актау та розвозять залізницею в інші міста Казахстану.

Крім того, що цей маршрут довший, ніж транзитний коридор через Росію, він ще й значно дорожчий через обмежену кількість перевізників через Чорне море. Там нині працюють лише дві компанії - українська судноплавна компанія "УкрФеррі" і Болгарське морське пароплавство. Вони монопольно встановлюють ціни на вантажоперевезення морем та високі портові збори в Україні.

До  того ж, транскаспійський транспортний шлях  працює тільки в один бік - з України до Центральної Азії, оскільки казахські та киргизькі компанії продовжують експортувати свою продукцію в Європу через більш вигідний їм маршрут територією РФ. Це суттєво впливає на загальну ціну доставки українських товарів новим "Шовковим шляхом". Він для українців став занадто дорогою альтернативою.

У пошуках рішення

Це визнають в українському уряді і вже рік шукають вихід з російської "транзитної блокади". Восени Україна почала процес оскарження в Світовій організації торгівлі обмеження РФ транзитного руху з території України на територію Казахстану та Киргизії, провівши консультації в рамках процедури розв’язання суперечок. Тепер український уряд очікує створення панелі арбітрів СОТ, де має бути прийняте остаточне рішення в цій транзитній справі.

Міністерство інфраструктури України намагається поки що хоч якось здешевити транзит українського експорту Транскаспійським транспортним коридором. "Ми вже домовилися, що наш основний оператор ПАТ "Укрзалізниця", залізниці Азербайджану, Грузії, Казахстану та морські оператори знижують тариф на перевезення і встановлюють єдиний наскрізний тариф", - сказав в інтерв’ю DW заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань. Він зауважує, що завдяки домовленості ціна перевезення одного контейнера від початкової до кінцевої точки доставки коштуватиме 6,5 тисячі доларів, тоді як перевезення аналогічного контейнера через територію Росії складає 4,5 тисячі доларів.

Больові точки

Слабким місцем України залишають порти та застаріла портова інфраструктура, яка не справляється з підвищеним попитом на морські вантажоперевезення та високі портові збори. Віктор Довгань зауважує, що уряд готується передати в концесію приватним компаніям Чорноморський морський порт, аби інвестор міг його модернізувати.

Окрім цього, цього року український уряд уклав з урядом Грузії угоду про організацію прямого міжнародного залізнично-поромного сполучення між портами України та Грузії. Це, за словами Довганя, дозволить зруйнувати монополію на поромне перевезення в Чорному морі та завдяки конкуренції знизити вартість доставки українських товарів Транскаспійським транспортним шляхом. "Також ми зараз у переговорах з китайськими компаніями, які б могли заповнювати своїми вантажами контейнери та вагони на цьому маршруті назад з Центральної Азії до Європи і таким чином  знизити загальну вартість доставки для українських виробників", - каже Віктор Довгань.

Експерт транспортної галузі Олександр Кава переконаний, марно сподіватись на те, що Китай зацікавиться "українським шовковим шляхом". Тому здешевлювати доступ на ринки Центральної Азії українським експортерам можна через  державні дотації. Але оскільки нині уряд не може собі дозволити такі дотації, то поступово доступ на цей ринок закриватиметься для українських виробників. На думку експерта, через російську транзитну війну торгувати з Казахстаном та Киргизстаном в Україні зможуть лише одиниці.