«Сумно! Сумно! Сумно! Вагнер помер», - писав 14 лютого 1883 року Джузеппе Верді в листі до міланського видавця Джуліо Рікорді. Напередодні музичний світ облетіла звістка: помер автор «Тристана й Ізольди» та «Кільця Нібелунга», однин з найвидатніших і водночас найбільш суперечливих композиторів в історії музики – Ріхард Вагнер. Йому було 69 років.

Його називали генієм і шарлатаном, світським левом і хитруном, міфотворцем і музичним чарівником. Його музика сьогодні захоплює мільйони, але його завзятий антисемітизм досі не забули в Ізраїлі. Від здійснив революцію в традиційній опері, відкривши для неї нові експресивні виміри, каже Вальтер Ганзен, автор біографії Вагнера. Життя композитора було таким же бурхливим, як і деякі його опери.

Ріхард Вагнер народився 22 травня 1813 року в Лейпцигу в багатодітній родині поліцейського. Він рано вирішив присвятити себе музиці й почав писати опери, щоправда не дуже успішні. Він багато подорожував, жив у Німеччині, Великобританії, Франції, Швейцарії та Італії, тікав від кредиторів і поліції, заводив романи з жінками своїх покровителів і друзів.

У другій половині ХІХ століття, на вершині слави, Вагнер переїхав жити до Німеччини, де здійснив свою давню мрію – побудував власний театр у Байрейті. Так виник Вагнерівський фестиваль, який у ці дні проходить у 97-й раз.