За перший рік нинішньої каденції парламенту та коаліційної угоди народні обранці відзначились не стільки плідною законодавчою діяльністю, скільки показовою схильністю до силового вирішення конфліктів. Точну кількість депутатських бійок в сесійній залі, кулуарах парламенту та у парламентських комітетах нині назвати ніхто не береться. Але, за спостереженнями журналістів, у приміщенні Верховної Ради в Києві їх було близько десяти.

Найчастіше у бійках помічали голову Радикальної партії Олега Ляшка та його однопартійців. Однак до першої бійки вони стосунку не мали: 4 грудня 2014 року в сесійній залі депутати-старожили вчепилися в легендарного сотника Самооборони Майдану Володимира Парасюка. Остання відома бійка - також за участі Парасюка. Однак цього разу він сам вдарив ногою генерала СБУ Василя Пісного на засіданні парламентського комітету з боротьби з корупцією.

Спікер парламенту Володимир Гройсман зажадав від регламентного комітету жорсткого покарання депутатів-дебоширів. Проте, депутат від фракції "Народний фронт" Леонід Ємець в інтерв'ю DW сказав, що рівень агресії в нинішньому складі парламенту значно знизився у порівнянні з попереднім складом. "Тоді нам доводилося блокувати трибуну, щоби регіонали не ухвалювали антидемократичні закони, і фізичного протистояння було набагато більше. Зараз це поодинокі випадки, коли люди з активною громадянською позицією, а не юристи протистоять несправедливості кулаками, а не аргументами", - сказав Ємець.

Парламент - тяжко хворий пацієнт

Самі учасники бійок з числа депутатів пояснюють свою поведінку тим, що вони просто не можуть в інший спосіб привернути увагу до вирішення нагальних проблем суспільства та держави. Частково це підтверджується моніторингом виконання коаліційної угоди, що була підписана рік тому лідерами фракцій Блоку Петра Порошенка "Солідарність", пропрем'єрського "Народного фронту", партій "Самопоміч", "Батьківщина" та Радикальної партії Олега Ляшка. "Коаліційну угоду можна здавати в архів, бо вона не стала планом дій парламенту", - сказав DW голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Згідно з результатами моніторингу КВУ, коаліційна угода виконана на 35 відсотків. Ще 14 відсотків зобов'язань правлячої більшості виконані частково. У сумі це дає менше половини - 49 відсотків, повідомив на прес-конференції у Києві експерт КВУ Денис Рибачок. За його словами, найбільше законів було ухвалено на впровадження антикорупційної реформи. Найменше - з транспортної реформи та децентралізації.

Темпи роботи законодавців та якість підготовки законів також засмутили громадських спостерігачів. "Парламент працює, як тяжко хвора людина. Найбільше законів було ухвалено упродовж другої сесії, але 79 відсотків з них - за скороченою процедурою", - зазначив Рибачок. Він додав, що до переліку поспіхом проголосованих документів увійшли навіть закони про зміни до Конституції України.

Три невиконані завдання

Посол Євросоюзу в Україні Ян Томбінські у своєму виступі на суспільно-політичному форумі "Річниця Коаліційної угоди: план дій чи фількина грамота?" наголосив на трьох невиконаних завданнях правлячої коаліції. Першим з них він вважає конституційне закріплення переходу від президентської до парламентської системи та остаточного розподілу повноважень між гілками влади. "Це одна з тих проблем, що кожен день впливають на діяльність українських урядовців", - сказав посол ЄС.

Друга проблема, за словами посла, це записана в коаліційній угоді реформа виборчої системи, яка б гармонізувала всі елементи виборів в Україні "як фундаментальної опори демократії". Третя проблема - нульова терпимість до корупції. "Корупція - це не стільки готовність взяти гроші, а й безвідповідальність за свої слова, готовність продати свої думки. Це морально псує ціле суспільство", - сказав Ян Томбінські.