На недільному богослужінні у київському Свято-Михайлівському соборі традиційно велелюдно. Це не дивно, адже Михайлівський Золотоверхий - один з основних туристичних об'єктів української столиці. Тому і в будні, і у вихідні тут, окрім вірян, завжди чимало туристів та просто випадкових відвідувачів. Нині цей собор є кафедральним для новоствореної Православної церкви України (ПЦУ). Богослужіння в ньому проводить митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

Церковні традиції та новації

15 грудня 2018 року в Києві відбувся об'єднавчий собор: Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква і два архієреї з Української православної церкви Московського патріархату об'єдналися у єдину помісну Православну церкву України. А вже 5 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій підписав, а 6 січня вручив предстоятелю ПЦУ митрополиту Київському і всієї України Епіфанію сувій томоса про автокефалію.

"Усі ті кращі традиції, що були, продовжуються", - зауважив у розмові з DW представник пресслужби ПЦУ Михайло Омельян з нагоди першої річниці Православної церкви України. Однак він виокремлює й нові тенденції: ПЦУ намагається постати сучасною церквою.

Під час служби, яка ведеться українською мовою, працює сурдоперекладач, у храмі встановлено кілька лавок, на які можуть присісти віряни. До церкви приходять і відвідувачки без головних уборів, хоча на вході й висить прохання до жінок не заходити до храму з непокритою головою. "З приводу так званого дрес-коду, то ми дивимось спершу на людину й особистість, а не на її одяг", - пояснює Омельян. Диякон запевняє, що священнослужителі не робитимуть зауважень за недотримання подібних правил. За його словами, у церкві намагаються бути якомога відкритішими, більше спілкуватися з вірянами, а не обмежувати їх. "Для нас передусім важливо, що людина прийшла до храму", - наголошує представник ПЦУ.

Впадає в око й активне презентування церкви в інтернеті та соціальних мережах. Офіційна сторінка Православної церкви України у Facebook порушує актуальні теми. Наприклад, тему щеплення. ПЦУ визнала, що на сучасному рівні розвитку медицини дієвим способом захисту від інфекцій є вакцинація і написала про це на своїй сторінці у Facebook: "Вакцинуючись, ми турбуємося не лише про себе, але й про своїх рідних та близьких", - зазначається в повідомленні. Церковники закликали не нехтувати "працею багатьох поколінь лікарів, які досліджували небезпечні для здоров'я людини мікроорганізми та створили вакцини, які забезпечують імунітет проти цих збудників.

Про актуальні проблеми й питання говорять і під час богослужінь. "Наші священнослужителі активно проповідують в храмах та за їх межами і про екологію, і про біометричні паспорти, - розповідає далі Омельян. - Вірянам цікаво, чи можна використовувати їх чи ні. Чи є релігійне підґрунтя. Ми часто відповідаємо в храмах на приватні запитання, зокрема і про використання біометричних паспортів. Бо існує багато міфів, що це нібито печать антихриста, що це "відречення від Господа". На думку Омельяна, Православна церква України таким чином відповідає на питання, які цікавлять також молодь, і стає ближчою до неї.

Парафіянка ПЦУ Ольга Гресько підтримує такі підходи. "Церква має бути сучасною, має змінюватися. І не тільки тому, що так хочеться людям, а тому що час такий. Раніше ми не могли уявити онлайн-сторінку церкви, а зараз я перед тим, як іти на службу, перевіряю, о котрій годині початок, чи не перенесено", - розповідає відвідувачка Михайлівського собору. За її власними спостереженнями, вірян в українських церквах останнім часом побільшало. "Особливо після подій 2014-го року, після війни - людей все більше й більше почало ходити на службу. Звичайно, багато людей радіють томосу, об'єднанню, але ще є багато невирішених питань в самій церкві", - міркує жителька Києва.

Рейтинг проти приходів

Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, до парафіян ПЦУ відносить себе п'ята частина православних в Україні. За результатами дослідження, проведеного в жовтні Центром Разумкова, 20,3 відсотка опитаних вважають себе прихожанами новоствореної церкви, 16,3 відсотка - УПЦ МП, що вдвічі менше, ніж у 2010 році (34,5 відсотка). Загалом ПЦУ налічує зараз близько семи тисяч парафій. Від УПЦ МП за останній рік перейшли понад 600 православних громад, стверджують у Православній церкві України.

Завідувачка відділом історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії НАН України Людмила Филипович зазначає, що для молодої церкви це хороші показники. "Суспільство позитивно сприйняло появу об'єднаної церкви. Приблизно рівна кількість людей заявляють себе як послідовники ПЦУ і УПЦ", - констатує релігієзнавиця. Водночас Филипович звертає увагу на те, що в порівнянні з першими місяцями після отримання томосу, нині загальмувалася динаміка переходу громад до нової церкви. Митрополит Епіфаній неодноразово у своїх заявах наголошував, що процес зміни юрисдикції має бути добровільним, однак для багатьох це "ускладнюється через втручання зовнішніх сил".

Людмила Филипович погоджується, що розбудова нової української церкви відбувається у вкрай несприятливих умовах, коли доводиться стикатися і з зовнішніми викликами у вигляді російського впливу та агресії, і внутрішніми - суперечки з почесним патріархом Філаретом, який хоче відновити УПЦ КП. Мають місце й певні протистояння з УПЦ МП. Також вона звертає увагу, що Православній церкві України досі бракує людського та фінансового ресурсу.

Новий церковний календар?

Загалом же результати першого року для ПЦУ можна вважати успішними, каже завідуючий кафедрою богослов'я та релігієзнавства університету імені М.П. Драгоманова Віктор Бондаренко. На його думку, одне з основних досягнень - це визнання ПЦУ світовим православ'ям. "Цей процес теж носить складний характер, але на сьогодні вже маємо визнання трьома іншими автокефальними церквами (Константинопольською, Елладською та Александрійською. - Ред.). Рік достатньо вдалий, зроблені певні кроки зі створення органів управління церквою, функціонує Священний синод, утворені різні органи. Кількісне зростання значне - запрацював закон про зміну юрисдикції", - підсумовує фахівець.

Найбільшою проблемою української православної церкви, на думку Бондаренка, є недостатній розвиток так званого горизонтального служіння, тобто "коли релігійна громада є осередком серйозної роботи парафіян". "Треба вживати сучасних кроків, щоб активно працювало не лише духовенство й церковний актив, а й уся громада", - каже Бондаренко.

Тим часом у ПЦУ обговорюють нові реформи, як-от перехід з юліанського на григоріанський календар. Зокрема, йдеться про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня. "Ми як церква будемо готові до переходу в той час, коли зрозуміємо, що всі вірні є одностайними і ми гуртом перейдемо до святкування за новим стилем", - запевнив у своєму зверненні до вірян митрополит Епіфаній під час недільного богослужіння у Михайлівському соборі.