Конституційний суд України постановив, що Верховна Рада на власний розсуд може встановлювати терміни розгляду змін до Конституції. Про це йдеться в рішенні, оприлюдненому на веб-сайті суду 18 березня у відповідь на звернення 51 народного депутата.

У документі зазначено, що відповідна стаття основного закону не має часових обмежень для розгляду Верховною Радою конституційних змін і нею "передбачений зважений підхід до розгляду і ухвалення цього законопроекту як закону.

Також у КС нагадали, що ухвалення конституційних змін в цілому неможливе на одній черговій сесії Верховної Ради, адже процедура внесення змін за положеннями основного закону має відбуватися в два етапи і передбачати час на ознайомлення та аналіз законопроекту.

Відтак, поняття "наступної чергової сесії" Конституційний суд розтлумачив як "чергова сесія парламенту, … на якій законопроект про внесення змін до Конституції України, заздалегідь схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважатиметься прийнятим як закон, якщо за нього проголосує не менш ніж 2/3 конституційного складу Верховної Ради України".

Реакція депутатів

Рішення суду у Верховній Раді сприйняли неоднозначно. Так, голова фракції "Об’єднання "Самопоміч" Олег Березюк в коментарі "Українським новинам" заявив, що вважає вердикт злочинним. "Це злочин і замах на конституційний лад України", - сказав він.

Значно менш категоричної позиції тримається голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак. В коментарі "Українським новинам" він заявив, що "ми (Верховна Рада. - Ред.) не маємо часу для прийняття рішень від сесії до сесії, тому що (існують) дуже складні виклики перед країною".

А голова Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що рішення Конституційного суду вважає свідченням залежності суду від влади. В коментарі "Українським новинам" він заявив, що його фракція не голосуватиме за зміни до Конституції в частині децентралізації, доки його не відокремлять від питання місцевого самоврядування на окремих територіях Донецької та Луганської областей.

20 січня 51 депутат Верховної ради звернувся до Конституційного суду з проханням розтлумачити положення статті 155 основного закону - "наступна чергова сесія" - стосовно кінцевого терміну прийняття в цілому змін до Конституції в частині децентралізації. Зробили це через брак голосів для розгляду президентського проекту щодо децентралізації, що є однією з умов мінських угод.

Уже після звернення до КС депутати змінити регламент Верховної Ради, закріпивши в ньому норму про перенесення розгляду закону, який не встигли розглянути під час поточної сесії, на наступну чергову сесію.