Конституційний суд України (КСУ) дійшов висновку, що п'ятий президент України Петро Порошенко перевищив свої повноваження, призначивши Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро (НАБУ), яке належить до органів виконавчої влади. Про це йдеться у рішенні від 28 серпня, яке КСУ виніс за поданням нардепа від "Слуги народу" Олександра Дубінського та ще пів сотні народних обранців. Про значення та наслідки цього рішення DW розпитала заступника голову правління Центру політико-правових реформ, експерта з конституційного права, члена Громадської ради доброчесності Романа Куйбіду.

Deutsche Welle: Конституційний суд України оприлюднив своє рішення щодо неконституційності призначення Артема Ситника директором НАБУ. Як Ви його оцінюєте? Чи дійсно директор НАБУ у 2015 році був призначений незаконно?

Роман Куйбіда: Рішення прогнозоване. Позиція Конституційного суду в цьому давня та послідовна, що президент не має більше повноважень, аніж визначено в Конституції, що у ній вичерпний перелік. І коли в законі закладали, що саме президент призначає голову НАБУ, то було наперед відомо, що це положення не відповідає Конституції. Але цю бомбу сповільненої дії все одно заклали. Вона зараз і вибухнула у вигляді рішення КС.

Наскільки це рішення матиме серйозні наслідки для суспільства?

Суддя Конституційного суду Ігор Сліденко вже озвучив, що КС не уповноважений когось звільняти чи приймати на посаду. Саме це рішення не звільняє Артема Ситника з посади директора НАБУ. Але на майбутнє, якщо він буде підписувати якісь рішення, то їх можна буде ставити під сумнів у судовому порядку. Тому очевидно, що до остаточного рішення, а це без змін у закон про НАБУ не зможе відбутися, питання про директора бюро буде відкритим.

Читайте також: НАБУ: Рішення КСУ щодо Ситника політично вмотивоване

Тобто зараз самого Ситника і все НАБУ так би мовити "підвісили" у залежність?

Саме так. Мабуть, Артем Ситник буде утримуватися тепер від підписання будь-яких документів, аби це потім не використали проти тих рішень, які він підпише.

НАБУ не погоджується з рішенням КСУ та вказує, що у переліку підстав звільнення голови НАБУ немає рішення Конституційного суду. Вони мають рацію?

Так, дійсно, таких підстав для звільнення директора НАБУ немає. Визнає чи не визнає НАБУ рішення КС, але воно є. Звичайно, те, що на нещодавно оприлюднених плівках Окружного адміністративного суду Києва, де начебто голова цього суду каже: "Конституційний суд наш!", це підриває довіру до Конституційного суду. Але рішення КС нікуди не подінеш, і оскарженню воно не підлягає. Воно не звільняє Ситника, просто акт, яким його призначили на посаду, втратив чинність.

І тепер він не зможе підписувати важливі рішення?

Подання підписує антикорупційний прокурор, слідчі не втратили свій статус, а далі спокійно працюватимуть, можливо тимчасово виконувати обов'язки буде заступник директора НАБУ. Це рішення КС не заблокує роботу Національного антикорупційного бюро.

У нас зараз і прокурора САП немає, і директор НАБУ в підвішеному стані...

Так, можна спостерігати прагнення політичних сил знищити, деактивувати, створити перешкоди для діяльності антикорупційних органів, зокрема і через Конституційний суд. Нинішнє рішення КС небезпечне тим, що судді вказують, що призначати та звільняти директора НАБУ може мати право лише уряд. А у нас це означає, що директор НАБУ буде залежати від більшої кількості людей - усіх членів уряду. Тоді як зараз є певна залежність лише від президента. Дуже важливо під час зміни закону про НАБУ зберегти незалежний відбір кандидатів на посаду директора НАБУ, а також механізм звільнення, аби ця посада не була залежна від урядовців. Бо урядовці є підслідними саме цьому органу.

То може краще змінити Конституцію та дописати одне речення, що президент може призначати директора НАБУ?

Так хотів зробити президент Зеленський і подавав відповідний законопроєкт. Але Конституційний суд сказав, що він порушує баланс гілок влади та наділяє президента невластивими йому повноваженнями. Тому цей варіант виключений.

А чому, на Вашу думку, КС ухвалив рішення щодо призначення директора НАБУ саме зараз. В основному суд розглядає подання роками, а тут у травні депутат Дубінський та інші нардепи зробили подання в Конституційний суд, і він його у серпні вже розглянув. Ще й антикорупційний прокурор звільнився.

Три місяці розгляду в КС - це відносно швидко. З іншого боку, ніякої складності у цьому рішенні немає - для суду це досить просте питання, бо це продовження послідовної практики КС у цьому питанні. Але не можна виключати, що збіглися спроби замішаних в корупції зменшити роль антикорупційних органів.

У самому рішенні КС йдеться, що воно "не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов'язків" Ситником. Це про що? Тобто, все, що до цього часу підписував Ситник, має законну силу?

Тут досить цікаве формулювання. Його можна трактувати по-різному. Дехто з суддів Конституційного суду вказує на те, що дійсно, рішення КС не має наслідку для попередніх рішень і справ, які підписував Артем Ситник. Але можливе тлумачення, що залишається можливість оскаржити рішення директора НАБУ, які приймалися раніше з посиланням на те, що він був призначений у неконституційний спосіб.

Чи зможуть цю шпарину у формулюваннях використати звинувачені у корупції, аби "відбілитися"?

Так, якщо на рішеннях стоятиме підпис директора НАБУ, то є певні ризики. Але зазвичай у кримінальних провадженнях стоїть підпис прокурора. Окрім цього, судді КС зазначають, що їхні рішення зазвичай не мають зворотної дії в часі, якщо це окремо не зазначено в рішенні. У цьому рішенні такого не зазначено, тому, очевидно, всі рішення та підписи Ситника до того, як КС виніс своє рішення, вважатимуться законними.