Суд у Тбілісі заочно засудив екс-президента Грузії до 3 років позбавлення волі за зловживання владою. DW - з оглядом юридичних претензій до Міхеіла Саакашвілі в Грузії та Україні.
Суд у Тбілісі 5 січня повністю погодився із аргументами обвинувачення, яке стверджувало, що Саакашвілі в 2009 році незаконно помилував чотирьох правоохоронців, які відбували термін за вбивство співробітника одного з тбіліських банків Сандро Гіргвліані. Поліцейські викрали його у січні 2006 року після гучної сварки в столичному барі "Шарден-бар", відвезли в приміський ліс і жорстоко побили. Гіргвліані втік від викрадачів, але, заблукавши у темряві, впав у яр і загинув. Чотирьох поліцейських, які викрали Гіргвліані, згодом засудили до різних термінів тюремного ув'язнення. Однак батьки загиблого, його друзі та діячі опозиції стверджували, що викрадачі виконували наказ вищого керівництва грузинського МВС.
Справа набула широкого резонансу в Грузії, причетним до вбивства називали тодішнього главу МВС Вано Мерабішвілі та інших чільних співробітників правоохоронних органів.
За версією слідства, Саакашвілі порадив поліцейським, які викрали Гіргвліані, взяти провину на себе, пообіцявши їм натомість скоре звільнення. Вже за три роки після суду екс-президент видав указ про помилування близько 170 колишніх поліцейських і військових, в тому числі і викрадачів Сандро Гиргвліані.
Проте адвокат екс-президента Софія Гоглічідзе, каже, що "у справі немає жодного свідчення, яке підтверджує вину Саакашвілі", а помилування - пряма прерогатива і право глави держави.
Справа бізнесмена Гелашвілі
У 2014 році грузинська прокуратура висунула звинувачення на адресу екс-президента у ще одній скандальній справі - побиття в 2005 році депутата парламенту Валерія Гелашвілі. Міхеіл Саакашвілі, за версією прокуратури, вирішив покарати депутата за критичний матеріал, опублікований в одній з грузинських газет. Екс-президента разом з Вано Мерабішвілі звинуватили в організації умисного завдання тяжкої шкоди здоров'ю Гелашвілі.
Тим часом Мерабішвілі, близький соратник екс-президента, вже відбуває покарання в одній із грузинських в'язниць. Його визнали винним у порушенні трьох інших статей КК: підкуп виборців, присвоєння і розтрата державних коштів та зловживання посадовими повноваженнями.
Справа про розгін демонстрантів і розгром "Імеді"
У липні 2014 року Міхеіла Саакашвілі звинуватили у перевищенні повноважень під час розгону опозиційної демонстрації в листопаді 2007 року, при якому використовувалися водомети і сльозогінний газ. Саакашвілі після цих подій своїм указом ввів в Грузії надзвичайний стан на 15 днів "у зв'язку зі спробою державного заколоту". Його так само звинувачували в розгромі телекомпанії "Імеді" і вилученні її з власності у засновника, нині покійного мільярдера Бадрі Патаркацишвілі, якого пов'язували близькі стосунки з також нині покійним російським олігархом Борисом Березовським.
Телекомпанію повернули родині Патаркацишвілі згодом, вже після зміни влади в Грузії у жовтні 2012 року. Близька соратниця Саакашвілі в період "Революції троянд", а згодом його непримиренна опонентка, екс-спікерка парламенту Ніно Бурджанадзе у програмі DW "Немцова.Інтерв'ю" у листопаді 2017-го так відгукнулася про правління Саакашвілі: "Як не дивно і як не сумно, але потрібно визнати, що авторитарним режимом був режим Міхеіла Саакашвілі, так званого прозахідного президента".
Справа про розтрату бюджетних коштів
Міхеіла Саакашвілі, що прославився боротьбою з корупцією в Грузії, на батьківщині звинувачують і в розтраті бюджетних коштів. Прокуратура вважає, що він використав близько 9 мільйонів ларі (близько 2,9 мільйона євро) бюджетних коштів на особисті потреби. За даними прокуратури, Саакашвілі витрачав державні гроші на своїх кухарів і масажистів, дорогі готелі та оренду яхт. Зокрема, його звинувачують у тому, що в період з 2009 по 2012 рік тільки на косметичні процедури для себе і сім'ї Саакашвілі витратив близько 370 тисяч євро. На майно екс-президента в Грузії, в тому числі на ділянку в мальовничому містечку Кварелі, у вересні 2014 року було накладено арешт. Під арешт потрапила і частина майна матері, а також тбіліські апартаменти Сандри Рулофс, дружини екс-президента.
Кримінальна справа в Україні
Не залишають у спокої Міхеіла Саакашвілі й українські правоохоронні органи. 5 грудня співробітники Генеральної прокуратури України (ГПУ) і Служби безпеки України (СБУ) нагрянули до Саакашвілі з обшуком. Причина - порушена кримінальна справа за статтею "сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності". Як роз'яснив згодом генпрокурор України Юрій Луценко, осінні акції протестів Саакашвілі і його прихильників були організовані для захоплення влади в країні, а їх спонсором виступив наближений до українського екс-президента Віктора Януковича олігарх Сергій Курченко, який втік з України. Контакти, за словами Луценка, підтримували через соратника Саакашвілі Северіона Дангадзе. На підтвердження цього ГПУ оприлюднила аудіозаписи розмов у яких беруть участь особи, голоси яких схожі на Саакашвілі і Курченка. Сам екс-президент Грузії у відповідь на ці звинувачення заявив, що навіть не знав, хто такий Сергій Курченко, і ніколи з ним не розмовляв.
Ексклюзив DW: Як дружина Саакашвілі Сандра Рулофс живе між Києвом і Тбілісі (22.12.2017)
03:01
Україна у 2017-му - найвизначніші події року
Фінал "Євробачення" у Києві, безвіз для подорожей до ЄС, блокада Донбасу, гучні антикорупційні справи та найбільший за час війни на Донбасі обмін полоненими. Найвизначніші для України події 2017-го - у фотодобірці DW.
Фото: Reuters/V. Petrov
Січень: націоналізація фінансового гіганта
У 2017 рік найбільший в Україні банк "Приватбанк", який роками контролювали бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, увійшов у 100-відсотковій власності держави. Рішення про націоналізацію фінінституту через неспроможність попередніх власників докапіталізувати його приймалося на найвищому рівні. Порятунок банку станом на листопад 2017-го коштував державі вже понад 140 мільярдів гривень.
Фото: Getty Images/AFP/S. Supinsky
Лютий: блокада непідконтрольного Донбасу
Блокування торгівлі з "ДНР/ЛНР" розпочалося, коли Київ відмовився піти на такий крок на вимогу групи ветеранів АТО і громадських активістів. Таким чином ініціатори хотіли натиснути на бойовиків для звільнення військовополонених. Спроби влади протидіяти акціям вилилися в ескалацію ситуації в лютому. Пізніше Київ сам вдався до блокади після "націоналізації" українських підприємств сепаратистами.
Фото: Reuters/K. Chernichkin
Березень: резонансний корупційний процес
З-поміж низки затримань посадовців випадок глави Державної фіскальної служби Романа Насірова викликав найбільший резонанс. Його звинувачують у незаконній розстрочці податкових боргів підприємств "газової схеми" нардепа Олександра Онищенка, через які держава втратила два мільярди гривень. Суд щодо обрання запобіжного заходу Насірову прикував увагу телеглядачів. Йому загрожує до 6 років ув'язнення.
Фото: picture alliance/NurPhoto/STR
Квітень: Україна проти Росії в суді ООН
Уперше після подій 2014 року Києву вдалося досягти успіху в міжнародній судовій суперечці з Москвою. Міжнародний суд ООН у Гаазі визнав дискримінацію кримських татар та українців в анексованому Криму та зобов'язав Росію її зупинити. Зокрема суд визнав порушенням Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації заборону Меджлісу кримських татар фактичною владою півострова.
Фото: picture alliance/ZUMA Press/S. Glovny
Травень: фінал "Євробачення" в Києві
Завдяки перемозі Джамали на "Євробаченні-2016" у Стокгольмі Київ удруге приймав фінальну частину пісенного конкурсу. "Євробачення-2017" увійшло в історію ще до його початку - через скандал навколо учасниці від Росії, якій СБУ заборонила в'їзд до України через відвідання нею анексованого Криму. Урешті-решт на НСТУ було накладено штраф, а регламент конкурсу на майбутнє змінили.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Stratenschulte
Червень: безвізова свобода
Безвізовий режим Євросоюзу для українців, який запрацював 11 червня, став одним із найбільших досягнень на шляху євроінтеграції України. Його запровадження переносилося кілька разів - зокрема, через бажання ЄС "перестрахуватися", створивши механізм поновлення візового режиму в разі масових зловживань з боку українців. Поки такі порушення - радше винятки.
Фото: Imago/Zumapress/S. Glovny
Липень: чіткий курс на членство в НАТО
Після анексії Криму Росією та початку бойових дій на Донбасі співпраця України з НАТО та її окремими членами стала інтенсивнішою. Альянс ще 2016 року затвердив Комплексний план з підтримки України, а Київ окремим законом, підписаним у липні, закріпив курс на членство в НАТО серед пріоритетів зовнішньої політики. Реформа Збройних сил України передбачає перехід до 2019 року на стандарти Альянсу.
Фото: picture alliance/dpa/ E.Lukatsky
Серпень: завершення боксерської ери Кличків
Невдовзі після поразки британцеві Ентоні Джошуа в поєдинку за пояси WBA і IBO зірка боксу Володимир Кличко заявив про завершення своєї кар'єри. Вона була тісно пов'язана не лише з Україною, а і з Німеччиною, де розпочався шлях Володимира і його брата Віталія до світового успіху. Перший пояс чемпіона світу Володимир здобув 2000 року в Кельні. А його багаторічним тренером був німець Фріц Здунек.
Фото: picture alliance/AP Photo/T. Ireland
Вересень: театральне повернення Саакашвілі
Колишній президент Грузії та екс-голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі був позбавлений громадянства України суперечливим указом Петра Порошенка. Попри спротив влади, Саакашвілі, який до цього перебував за кордоном, усе ж вдалося повернутися до України, прорвавши охорону прикордонного пункту на кордоні з Польщею.
Фото: Getty Images/AFP/J. Skarzynski
Жовтень: вибухи й обстріли
Жертвами вибухів та обстрілів на неохопленій війною території України стали журналісти, політики, військові та громадські активісти. 25 жовтня внаслідок замаху на нардепа від "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука загинули двоє осіб. А вже 30 жовтня через обстріл авто на Київщині загинула активістка і військова Аміна Окуєва. В більшості таких злочинів правоохоронці вбачають російський слід.
Фото: picture-alliance/AA/V. Shtanko
Листопад: черговий етап судової реформи
Процес ухвалення чергового законопроекту щодо судової реформи, підписаного президентом у листопаді, Андрій Парубій назвав "найдовшим розглядом в історії парламентаризму". Реформа має спростити судову ієрархію до трьох інстанцій, поступово запровадити "електронне правосуддя", а звернення до суду стануть дорожчими. Поряд з медичною, пенсійною та освітньою реформа судів - одна із ключових.
Фото: DW/S. Kljajić
Грудень: обмін полоненими
27 грудня відбувся найбільший за час війни на Донбасі обмін полоненими між українською стороною і самопроголошеними "ЛНР/ДНР". За даними ГПУ, зрештою на підконтрольні Україні території повернулись 73 особи, яких тримали в ув'язненні у сепаратистських утвореннях. Іншій стороні Київ передав 233 людей. Це обмін називають проривом. Утім, за даними СБУ, в полоні сепаратистів ще залишаються 103 людини.
Фото: Reuters/V. Petrov
Друге Різдво
У 2017 році вперше офіційним вихідним в Україні було не лише 7 січня, коли Різдво святкує більшість християн східного обряду, але й 25 грудня. Цього дня Різдво відзначають більшість католиків та протестантів. Запровадження нового вихідного в Раді мотивували тим, що в Україні є 11 тисяч католицьких та протестантських громад, а це - близько 30 відсотків від усіх релігійних організацій.