Саміт Великої двадцятки розпочався з закликів до діалогу
Аніта Грабська
30 листопада 2018 р.
Саміт G20 почався на тлі низки конфліктів. Зокрема лідери Великої двадцятки активно обговорюють загострення конфлікту Росії з Україною.
Реклама
У аргентинському Буенос-Айресі у п'ятницю, 30 листопада, розпочався дводенний саміт лідерів країн і урядів Великої двадцятки. На відкритті президент Аргентини Маурісіо Макрі підкреслив важливість міжнародної співпраці. "Глобальні виклики вимагають глобальних відповідей", - цитує Макрі інформагенція AFP. Шлях розв'язання спільних проблем, як-то пов'язаних зі зміною клімату, - це "діалог, діалог і ще раз діалог", наголосив лідер Аргентини.
Меркель спізнилася
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) пропустила відкриття саміту. Її літак напередодні через технічні проблеми здійснив вимушену посадку в Кельні, через що очільниця уряду ФРН затрималася. Під час відсутності канцлерки участь у засіданнях брав її радник із економічних питань Ларс Гендрик-Реллер (Lars-Hendrik Röller).
Унаслідок запізнення канцлерки довелося перенести на суботу її двосторонню зустріч із Дональдом Трампом, зазначає AFP. Окрім того, Меркель планує зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним і обговорити з ним ситуацію в Україні.
Натомість Путін у Буенос-Айресі відреагував різко на заклики посилити санкції щодо Росії. За його версією, "недобросовісна конкуренція дедалі частіше підміняє чесний рівноправний міждержавний діалог", цитує інформагенція "Інтерфакс". Путін заявив про "ганебну практику" використання "незаконних односторонніх санкцій" та "протекціоністських заходів", що, на його думку, має "вкрай негативний ефект" для атмосфери міжнародного співробітництва.
Увечері 30 листопада стало відомо, що конфлікт в Україні, а також війну в Сирії із Путіним обговорив президент Франції Еммануель Макрон. Деталі переговорів наразі невідомі.
Інші проблеми, які затьмарюють G20
Іншими конфліктними темами на саміті G20 є вбивство саудівського журналіста Джамаля Хашоггі у Стамбулі, позиція Трампа щодо питань захисту клімату й торговельний конфлікт між США й Китаєм. Трамп заявив у п'ятницю "хороші знаки" на шляху до порозуміння щодо торговельного конфлікту з Китаєм. Чи закінчиться саміт спільною заявою лідерів країн Великої двадцятки, невідомо. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер закликав учасників саміту до співпраці. Із точки зору ЄС, альтернативи міжнародній співпраці немає, констатував він.
Найбільш суперечливою темою залишається захист клімату, зазначає AFP із посиланням на учасників саміту. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив у Буенос-Айресі, що нині настав вирішальний момент.
Напередодні саміту ООН оприлюднила звіт щодо викидів вуглекислого газу у світі. Фахівці дійшли висновку, що країни-учасниці Паризької кліматичної угоди повинні скоротити викиди СО2 щонайменше втричі. У 2017 році у світі знову рекордно зріс обсяг викидів вуглекислого газу.
Звіт фахівців ООН обговорюватимуть на 24 кліматичній конференції ООН, яка відбудеться 3-14 грудня в польському Катовіце.
Наслідки посухи: у Німеччині міліють річки і озера
Відсутність опадів та високі температури призвели до рекордного падіння рівня води у річках та озерах у всій Німеччині. За словами метеорологів, країна переживає найбільш заслушивий період у новітній історії.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Weigel
Річка Рейн
Після місяців посухи рівень води у Рейні впав до рекордно низьких показників. Внаслідок цього особливо постраждала західна федеральна земля Рейнланд-Пфальц. Це фото демонструє обміління Середнього Рейну. За даними німецького метеорологічного відомства, близько 70 відсотків території Німеччини потерпає від посухи.
Фото: picture-alliance/dpa/R. Vennenbernd
Річка Дунай
Внаслідок посухи рівень води у деяких судноплавних частинах Дунаю впав до настільки низьких показників, що оператори суден були вимушені обмежити виконання рейсів або ж взагалі їх скасувати. Найдовша європейська річка Дунай починається у південно-західній німецькій федеральній землі Баден-Вюртемберг і впадає у Чорне море між Румунією та Україною.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Weigel
Річка Ельба
Падіння рівня води розширило береги вздовж Ельби, яка протікає через північну та східну Німеччину. Річка бере свій початок у горах Карконоші у східній Чехії, потім тече через німецькі федеральні землі Саксонія, Саксонія-Ангальт, Нижня Саксонія, Бранденбург, Мекленбург-Передня Померанія, Шлезвіг-Гольштейн і Гамбург.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Vennemann
Боденське озеро
Рівень води Боденського озера на кордоні між Німеччиною, Австрією та Швейцарією відступив до настільки низького показника, що на ньому виринув новий острів. Протягом кількох місяців туристи змогли побачити піщаний острів довжиною 200 метрів і шириною 50 метрів.
Фото: picture-alliance/dpa/Foto: Internationale Rheinregulierung
Озеро Біггезее
У невеличких водоймах кораблі стикаються з труднощами. Через низький рівень води пороми, що плавають на водосховищі Біггезее в західнонімецькій федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія, повинні були змінити місця для зупинок. Експерти не можуть передбачити, коли закінчиться ця осіння посуха.
Фото: picture-alliance/dpa/H. Reeh
5 фото1 | 5
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.