Питання української кризи та відносин з Росією мало стати одним з головних на неформальній зустрічі керівників країн ЄС. Однак розвиток подій вніс свої корективи. Зустріч у Мінську канцлерки Німеччини Анґели Меркель, президентів Франції Франсуа Олланда, України Петра Порошенка та Росії Володимира Путіна, яка тривала близько 17 годин і, зрештою, призвела навіть до затримки початку європейського саміту на дві години, принесла новини про можливість врегулювання конфлікту.

Утім, питання з порядку денного знімати не стали - тим більше, що до Брюсселя вже запросили українського президента, щоб він розповів про ситуацію на місці. Порошенко прилетів одразу з Мінська, виглядав дещо заклопотано і з журналістами спілкуватися не став, залишивши це на пізніше. А от його колеги з Німеччини та Франції виглядали більш свіжими.

Мінські домовленості не дають гарантій

Президент Франції Франсуа Олланд зазначив, що Європа має залишатися дуже обережною в оцінці досягнутих домовленостей. "Угода не гарантує, що в найближчі дні будуть покращення", - сказав він. Водночас, посмішка на обличчі свідчила про те, що господар Єлисейського палацу задоволений результатами мінської зустрічі. "Те, що угода досягнута, - вже дає світло надії", - сказав Олланд.

Канцлерка Німеччини, яка також намагалася посміхатися, майже повністю повторила слова свого французького колеги. "Ще раз хочу сказати: це лише проблиск надії - не більше й не менше. Ці спроби треба використати, але зараз найважливіше, щоб слова стали ділом", - наголосила вона.

Санкції відкладені до березня

Нова мінська угода змінила також і наміри європейських лідерів обговорити можливість подальшого посилення санкцій проти Москви. "Нам треба зробити паузу", - сказав прем'єр-міністр Фінляндії Александер Стубб. А верховна представниця ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федерика Могерині розповіла, що замість пропозицій про санкції підготувала ідеї, як забезпечити належний моніторинг виконання мінських домовленостей, однак з журналістами своїми ідеями не поділилася.

Утім, як розповів DW високопосадовий європейський дипломат, йдеться передусім про надання допомоги місії ОБСЄ, кількість спостерігачів в якій необхідно збільшити, а також у співпраці з Радою Європи для здійснення необхідних реформ, в тому числі, конституційної "Це не лише питання грошей, це, наприклад, коли йдеться про ОБСЄ, - сприяння тому, щоб країни-члени ЄС направили більше спостерігачів до місії", - сказав дипломат.

За словами президентки Литви Далі Грибаускайте, тепер до питання економічних санкцій лідери європейських країн зможуть повернутися лише за місяць - під час формального саміту 19-20 березня.

"Усе в цьому питанні стосується європейської безпеки. Російська агресія, боротьба у Східній Україні - чітка загроза миру в Європі", - пояснив необхідність зберігати обережність в оцінках та уважно відстежувати реалізацію домовленостей в зоні конфлікту голова Європейської Ради Дональд Туск.

Головне - солідарність

Слово "солідарність" знову весь вечір лунало в кулуарах Ради ЄС. Здається, це те, в досягнення чого не вірять інколи і самі європейці, тож і дивуються, коли їм вдається мати спільну позицію щодо українського конфлікту. Про це ж говорив сьогодні лідерам ЄС та журналістам президент України Петро Порошенко. "Я думаю, це - ключове питання: єдність в солідарності", - сказав він.

Український президент розповів, що три дні стали йому високою ціною: "За останні 72 години я спав лише 5 годин". Поїздка до обстріляного Краматорська, потім - 17-годиннні переговори у Мінську, переліт до Брюсселя та зрештою виступ на саміті ЄС - такою видалася його програма. Чи стануть всі ці зусилля дійсно прелюдією до миру, чи просто черговою спробою Москви відтягнути час стане зрозуміло вже у неділю, коли має розпочатися домовлене припинення вогню на Донбасі.