Навряд чи генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який днями зустрівся в Парижі з президентом Франції Еммануелем Макроном, очікував від нього вибачень за висловлювання про "смерть мозку" Альянсу. На початку листопада французький лідер поставив Альянсу цей діагноз через неефективність п'ятої статті статуту НАТО про взаємний захист.

Однак Столтенберг, судячи з усього, не був готовий до того, що Макрон посилить критику. Президент Франції заявив, що навіть радий тому, що його висловлювання з'явилося на перших шпальтах більшості ЗМІ незадовго до ювілейного саміту НАТО. Цей захід, що відкриється 3 грудня Лондоні, спочатку мав стати урочистою дводенною зустріччю з нагоди 70-ї річниці створення Альянсу.

"Можливо, нам був потрібен сигнал до пробудження", - зухвало сказав Макрон, стоячи поруч з главою НАТО. Він порекомендував створити всередині Альянсу спеціальну експертну групу для стратегічних дискусій. Раніше з такою пропозицією виступала Німеччина. Очікується, що лідери країн-учасниць організації схвалять концепцію і підготують доповідь до саміту НАТО у 2021 році.

Шокова терапія Макрона - не кращий спосіб зміцнити НАТО

Втім, експерти скептично ставляться до висловлювання Макрона, вважаючи, що шокова терапія - не найкращий спосіб домогтися перетворення Альянсу на ефективну військову силу.

"Президент Макрон не намагається почати розмову, - говорить директор Carnegie Europe Томас Валасек. - Він уже знає, які саме відповіді хотів би отримати: перезавантаження відносин з Росією і ослаблення ролі США в європейській безпеці. Але з такою позицією він приречений залишатися в меншості". Експерт упевнений: якби Макрон справді хотів змінити політику НАТО, йому слід було "не чинити свари, а терпляче створювати коаліції на підтримку точки зору Франції".

Особливо суперечливим Валасек називає думку Макрона про те, що найбільшу загрозу для країн НАТО становить тероризм, а не Росія, і що настав час зближення з Москвою. "Розбрат, який відкрито сіє президент країни, що входить у НАТО, підриває дію стримуючих механізмів Альянсу", - вважає співрозмовник DW.

Як колишній посол Словаччини в НАТО, він не готовий знизити рівень загрози, що походить від Кремля так само швидко, як Макрон. "Всі в НАТО хотіли б поліпшення відносин з Росією, - переконаний Валасек. - Але більшість дійшли висновку, що Москва більше зацікавлена ​​в підриві НАТО і європейської безпеки, тому що заворушення зіграють на руку Москві".

На саміті НАТО обговорять китайське питання

Очікується, що на саміті в Лондоні лідери країн-учасниць схвалять першу в історії доповідь НАТО про виклики, пов'язані зі швидким зростанням і мілітаризацією Китаю. Старший науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин Бельгії Александер Маттелаер впевнений, що необхідно стежити не тільки за тим, що відбувається в Китаї, але і за відносинами між Китаєм і США. Експерт вважає, що їх вплив на Європу і НАТО може бути величезним.

Маттелаер повторює слова колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера про те, що світ знову перебуває на порозі "холодної війни", а прогресу в переговорах для залагодження політичного конфлікту, як і раніше, немає.

Якби США пішли на конфронтацію з Китаєм, це стало би катастрофою для всього НАТО, впевнений Маттелаер. З чого складатимуться оборонні сили Альянсу, якщо США будуть зайняті в іншому регіоні? "Можливо, це дійсно повинні бути європейські війська, - каже експерт. - Саме цього Пентагон і намагається домогтися протягом багатьох років".

Спроба заспокоїти Трампа

На саміті в Лондоні говоритимуть й про претензії президента США Дональда Трампа. Кожна зустріч в Альянсі стає для нього приводом для критики союзників - особливо, Німеччини, - за недостатні витрати на оборону. Однак напередодні саміту в Лондоні НАТО анонсував низку конструктивних змін, які торкнуться, в першу чергу, фінансів. Нещодавно Столтенберг представив нову формулу внесків до загального бюджету організації. Згідно з оновленою системою, частка США скоротиться на понад 100 мільйонів доларів. Внески Німеччини натомість зростуть до 16,35 відсотка від загального бюджету НАТО. Тепер Вашингтон і Берлін платитимуть однаково. Решта країн-учасниць Альянсу, за винятком Франції, також погодилися збільшити свої частки в колективному бюджеті НАТО.

Нещодавно генсек Альянсу заявив про зростання оборонних витрат європейських союзників після скорочень бюджету, ухвалених в 2014 році. "Світ, в якому ми живемо, став більш непередбачуваним, і нам потрібно більше інвестувати в загальну безпеку", - наголосив Столтенберг.

Втім, сьогодні його головна тривога - це непередбачуваність партнерів у НАТО.