Через конфлікт з Угорщиною довкола закону про освіту українські політики ще з осені минулого року не могли зустрічатися одночасно з усіма своїми колегами у НАТО. На саміті НАТО, який відбудеться 11-12 липня в Брюсселі, Будапешту також вдалось заблокувати засідання Комісії Україна-НАТО.

Утім, сторонам все ж таки вдалося знайти формат, в якому президент України Петро Порошенко зможе поспілкуватись з главами держав і урядів усіх 29 держав-членів НАТО. Одна особливість - разом з Порошенком у зустрічі візьме участь і президент Грузії Георгій Маргвелашвілі. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг 10 липня назвав ці країни "двома з наших найближчих партнерів".

Двері НАТО відчинені

Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко запевнив DW, що такий формат не завадить Україні досягнути на саміті того, що вона хоче. Він навіть бачить певний символізм у засіданні лідерів НАТО з керівниками України та Грузії рівно через 10 років після саміту в Бухаресті. Як відомо, тоді обидві країни розраховували отримати План дій щодо членства в Альянсі, однак деякі з його держав це заблокували. Тоді всі країни НАТО однак погодилися, що колись Україна та Грузія зможуть вступити до нього.

На цьому ж саміті в Брюсселі жодну з двох країн до Альянсу не запросять, однак планується підтвердження бухарестської обіцянки. А підтвердженням того, що двері до НАТО таки відчинені, стане рішення запросити до Альянсу Македонію, що стало можливим завдяки історичній угоді з Грецією щодо назви країни. Самі ж переговори про вступ розпочнуться, якщо назву Республіка Північна Македонія на референдумі підтримає населення країни. 

Цілі України

Крім підтвердження прагнень України вступити до НАТО, Пристайко назвав ще дві цілі, які Київ ставить перед собою на цей саміт. Перша з них - підтвердження Альянсом підтримки України, зважаючи на російську агресію. Йдеться і про "невизнання окупації Криму та Сходу", і про заклик звільнити політв'язнів, і про засудження спорудження Керченського мосту, і про відповідальність Москви за реалізацію мінських домовленостей, і про підтримку миротворчої місії на всій непідконтрольній Києву території Донбасу.

Друге завдання - це розвиток практичної взаємодії з НАТО. Як відомо, Альянс підтримує Україну, зокрема, через десять трастових фондів, тренує українських солдатів, надає обладнання. "Я вже зараз отримую підтвердження націй про додаткові внески, які будуть оголошені під час саміту", - повідомив Пристайко.

Зі свого боку, представники України приїдуть на саміт НАТО також не з порожніми руками. Так, нещодавно парламентом України було ухвалено закон про національну безпеку. Для Альянсу важливою є і боротьба з корупцією, тож ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд також може викликати схвалення на саміті.

Як Пристайко, так і джерела DW у НАТО очікують ухвалення окремої заяви щодо України.

НАТО посилює оборону

Саміти НАТО відбуваються зазвичай раз на два роки. І вони визначають всю політику Альянсу до наступної такої зустрічі. 2014 року в Уельсі НАТО вирішив кардинально змінити свій курс. Якщо з кінця "холодної війни" він скорочував видатки на оборону, свої структури та персонал, то, серед іншого, анексія Криму Росією та початок війни на Донбасі поклали цьому край.

І НАТО почав реформувати свою структуру. За підсумками Уельса були сформовані сили надшвидкого реагування. Це дещо більше п'яти тисяч військових, здатних до розгортання протягом двох-семи днів. Оскільки Польща та країни Балтії почувалися під загрозою через політику Росії, то через два роки у Варшаві НАТО вирішив розмістити у кожній з чотирьох країн по одному батальйону на ротаційній основі.

Утім, усіх цих сил замало для протидії повномасштабній кризі. І тому на саміті в Брюсселі будуть затверджені подальші заходи у пристосуванні Альянсу до нинішніх безпекових умов. По-перше, це ініціатива "чотири по 30". 30 сухопутних батальйонів, 30 повітряних ескадрилей і 30 бойових кораблів до 2020 року повинні стати готовими до розгортання за 30 днів або менше. Йдеться не про створення нових підрозділів, а про підвищення готовності вже наявних частин.  

Для того, щоб встигнути вчасно перекинути ці підкріплення туди, де вони будуть потрібними, необхідно ще розробити низку заходів - тож НАТО працює над покращенням військової мобільності. Саме стало центральною темою співпраці з ЄС, оскільки інфраструктура в Європі переважно не пристосована до потреб військових.

Крім того, на саміті НАТО затвердить створення двох нових командних центрів: у Норфолку (США) та в Ульмі (Німеччина). Перший координуватиме та полегшуватиме перекидання військ через Атлантичний океан, другий - всередині Європи.

Чи є загроза провалу саміту?

І все ж центральною темою на саміті будуть видатки на оборону. Адже в Уельсі всі країни НАТО погодилися намагатися довести їх до двох відсотків ВВП. За чотири роки відбулося багато: нині всі члени Альянсу збільшують видатки і, за даними, опублікованими 10 липня, цього року вісім країн досягнуть чи наблизяться до двох відсотків. 2014 року таких було три, наголосив Столтенберг.

Але є одна людина, якій цього недостатньо. Це президент США Дональд Трамп. Минулого травня на зустрічі лідерів НАТО в Брюсселі він уже "вичитав" своїх колег за те, що вони недостатньо платять. Особливо перепадає Німеччині, яка виділяє на оборону 1,24 відсотка ВВП. І це попри те, що вона за цим показником далеко не остання. Нинішній уряд ФРН докладає значних зусиль, аби переконати у своїх досягненнях - адже до 2024 року він планує довести видатки до 1,5 відсотка. Це становитиме зростання видатків на 80 відсотків протягом десяти років. При цьому Німеччина за багатьма зі своїх внесків є на другому місці в НАТО.

Але, схоже, всього цього для Трампа замало. "Багато країн у НАТО, яких, як очікується, ми захищатимемо, не лише не дотягують до нинішнього зобов'язання у два відсотки (що мало), але і заборгували за багато років платежів. Коли вони відшкодують США?" - написав Трамп у Twitter на шляху до Брюсселя.

І тому Столтенберг доклав напередодні саміту значних зусиль, аби переконати журналістів, що Європа і Північна Америка погоджуються щодо принципових речей. А представниця США при НАТО Кей Бейлі Хатчісон заявила, що декларація саміту НАТО - це зовсім інша річ, аніж комюніке G7, підтримку якого Трамп відкликав після зустрічі в Канаді. Вона переконана, що президент США підтвердить свою відданість колективній обороні НАТО.