19-й саміт Україна-ЄС пройшов у Києві 12 і 13 липня. Президент України Петро Порошенко назвав цей захід історичним. Однак зустріч була затьмарена тим, що за її підсумками не ухвалили підсумкового комюніке. Водночас українські політики й експерти не побачили в цьому свідчення охолодження стосунків між Києвом і Брюсселем.

ЄС пішов на поступку владі в питанні антикорупційного суду

Під час пленарного засідання 19-го саміту Україна-Європейський Союз лідери обох сторін веселилися, жартували та демонстрували взаємну приязнь і оптимізм. Проте не обійшлося і без дошкульних заяв. Так, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер закликав Київ прискорити й інтенсифікувати боротьбу з корупцією, адже та підриває усі зусилля країни. "Боротьба проти корупції - це є головна карта, з якою треба працювати", - наголосив очільник Єврокомісії. Він також повідомив, що Брюссель погодився відмовитися від вимоги створення в Україні окремого антикорупційного суду, замість чого у Верховному Суді України буде створено спеціалізовану антикорупційну палату. Нагадаємо, в ЄС активно закликали українську владу прискорити створення антикорупційного суду.

Президент Європейської Ради Дональд Туск, своєю чергою, висловив підтримку суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України. "Ми стоїмо пліч-о-пліч з Україною проти російської агресії", - зазначив він та додав, що ЄС не визнає незаконну анексію Криму Москвою. "Сьогодні я чітко бачу, що зовнішньому ворогу вас не здолати. Ви занадто сильні", - наголосив Туск. При цьому президент Європейської Ради застеріг: "Ви можете зазнати поразки лише від себе самих".

Під час саміту лідери ЄС заявили про намір виділити Україні 200 мільйонів євро на підтримку прифронтових територій Донбасу, програми з енергоефективності, управління державними фінансами, підтримку ключових реформ та імплементацію угоди про асоціацію. Після надання Євросоюзом у квітні другого траншу макрофінансової допомоги у 600 мільйонів євро, від Києва вимагається прискорення структурних реформ: ухвалити закони в енергетичному та фінансовому секторах, скасувати заборону на експорт необробленої деревини та збільшені мита на експорт металобрухту, а також забезпечити внутрішньо переміщених осіб соціальною допомогою.

Порошенко дивиться в майбутнє

Президент України назвав цей саміт таким, що "увійде в історію як саміт безвізу й асоціації". На підсумковому брифінгу з Туском і Юнкером він заявив про намір європейських операторів долучитися до спільної модернізації й експлуатації української газотранспортної системи та підземних газосховищ і анонсував на наступний рік конференцію з перспектив їхнього використання. Порошенко виступив за зниження плати за роумінг для мобільного зв'язку та передачі даних між Україною та країнами ЄС.

Угоду про асоціацію між Україною і Євросоюзом, ратифікацію якої завершили два дні тому, Порошенко назвав "головним документом, який характеризує співпрацю" між двома сторонами. "Всі формулювання, які задовольняють Україну і ЄС, відображені в цьому документі, який нарешті ратифікований і за декілька тижнів набуде чинності. Україна не піде на жодні компроміси щодо наших європейських планів, які зафіксовані в угоді про асоціацію", - заявив Порошенко.

Скандал довкола підсумків

Ці слова стали його відповіддю на розчарування політиків і журналістів тим, що за підсумками 19-го саміту Україна-ЄС не було ухвалено жодних спільних документів. Як дізналася напередодні саміту DW, сторони не дійшли згоди щодо пункту в тексті підготовленого документу, в якому йшлося про визнання прагнення України до членства в ЄС. Ці слова, за даними джерел, викликали спротив Нідерландів і "деяких інших країн Євросоюзу".

Заступник голови фракції партії "Батьківщина" у Верховній Раді Сергій Соболєв назвав зрив ухвалення підсумкового документу саміту провалом української дипломатії. "Але винні обидві сторони, бо такі документи мають завчасно готуватися та погоджуватися, щоби суперечка не виникала під час самої зустрічі і потім тільки про це і говорив цілий світ", - переконаний народний депутат. Його колеги з провладних фракцій уникали коментувати підсумки саміту, посилаючись на зайнятість і необхідність більш глибокого вивчення матеріалів зустрічі.

Натомість експерти свого скепсису не приховували. "Була зустріч, але не сталося події. Добре вже, що обидві сторони терпляче слухають одна одну: Євросоюз вислуховує великі обіцянки Києва, а Київ усіляко демонструє своє бажання бути в ЄС", - сказав DW київський політолог Віктор Небоженко.

Своєю чергою, політолог Олександр Маслак називає причиною відсутності комюніке саміту те, що ані Юнкер, ані Туск насправді не є тими, хто визначає політику ЄС. "Реальна політика ЄС твориться в Берліні та Парижі, які ще визначають своє подальше ставлення до України", - вважає експерт.