Щорічні саміти Україна-ЄС високого рівня давно вже стали рутинними у відносинах Києва і Брюсселя. Від них не очікують проривів та сенсацій, а лише підтвердження сторонами спільних намірів та напрямків партнерства, напрацьованих командами упродовж року.

Проте нинішній 21-ий саміт, який пройшов у понеділок, 8 липня, в Києві, став особливим: він знаменував завершення насиченого подіями п'ятирічного періоду у відносинах Україна-ЄС. Адже і нинішня команда на чолі Євросоюзу, і команда українського експрезидента Петра Порошенка прийшли до влади фактично синхронно і так само майже одночасно вони відходять від справ. Для нового українського президента Володимира Зеленського саміт Україна-ЄС став точкою відліку нового періоду євроінтеграції, адже, як зазначив він під час спілкування з пресою по завершенні саміту, "найважливіші зміни в країні ще попереду".

У списках не значиться

Саміт Україна-ЄС вперше проходив не у приміщенні адміністрації президента на вулиці Банковій, а у недавно відреставрованому Маріїнському палаці. Охорона перекрила усі підходи і під'їзди біля самого палацу і будівлі Верховної Ради.

На одній з лавок у парку, у якому розташований Маріїнський, кореспондент DW перед початком саміту помітив самотню віцепрем'єрку з питань євроінтеграції Іванну Климпущ-Цинцадзе, яка, вочевидь, на зустріч з європейськими колегами не поспішала. Утім, згодом з'ясувалося, що її імені не виявилося у списку української делегації, тож віцепрем'єрку на саміт не пустили. Ще напередодні на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook вона писала про те, що для України важливо зберігати безперервність руху до ЄС та розповіла, що її офіс навіть підготував своєрідну інструкцію своїм наступникам про те, "де ми зараз у діалозі з ЄС та подальші кроки для реалізації наявних в України можливостей".

Сама Климпуш-Цинцадзе, яка входить до першої десятки виборчого списку партії Петра Порошенка "Європейська солідарність", заявила про те, що розпорядження викреслити її ім'я зі списку дав прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Але в прем'єра ці звинувачення відкинули, нагадавши, що "склад делегації на саміт Україна - ЄС формує президент, а не прем'єр-міністр". Речник прем'єра також закинув Климпуш-Цинцадзе намагання заробити додаткові бали у передвиборчій боротьбі звинуваченнями на адресу Гройсмана.

Про реакцію європейських високопосадовців на відсутність на саміті профільної віцепрем'єрки залишається лише здогадуватися.

Фінансова допомога і політична підтримка

На саміт Україна-ЄС з Брюсселя прибули голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, президент Європейської Ради Дональд Туск, єврокомісар з політики сусідства та розширення Йоганнес Ган (Johannes Hahn) і очільниця європейської дипломатії Федеріка Могеріні. До речі, Могеріні вперше особисто взяла участь у подібному заході. І хоча більшість її зустрічей у Києві довелося скасувати через гостру застуду, яку, як сказали в її оточенні, вона підхопила в Бішкеку, в Маріїнський палац вона все ж приїхала.

Сам саміт затягнувся майже на півгодини. Але до преси Юнкер, Туск і Зеленський вийшли у доброму гуморі. Оплесками вони привітали підписання п'яти секторальних угод про фінансову підтримку ЄС на загальну суму в понад 120 мільйонів євро ЄС на реалізацію проектів з децентралізації, посилення боротьби з корупцією, на підтримку громадянського суспільства та проектів для розвитку Сходу України.

Ще одним документом саміту стала підсумкова спільна заява. В одному з її пунктів ЄС засудив практику спрощеної видачі російських паспортів українським громадянам на непідконтрольних територіях і заявив,  що "ЄС і його міжнародні партнери можуть вдатися до кроку щодо невизнання російських паспортів, видача яких суперечить Мінським угодам".

Санкції як останній крок

Виступаючи перед журналістами, український президент подякував ЄС за дотримання санкційної політики щодо Росії і наголосив, що санкції - "це останній цивілізований інструмент для досягнення миру". "Коли деякі європейські партнери кажуть, що вони втрачають гроші через санкції, наша відповідь на це проста: ми втратили територію і щодня втрачаємо наших людей", - заявив Зеленський.

Він пообіцяв, що його команда приступить до найскладніших і найважливіших реформ у рамках євроінтеграції, зокрема антикорупційної. "Бо я знаю, що наші європейські партнери вже втомилися виділяти гроші на боротьбу з корупцією в Україні", - зауважив Зеленський і оголосив, що Вищий антикорупційний суд розпочне розгляд справ вже 5 вересня.

Дональд Туск під час свого виступу ще раз нагадав, що ЄС ніколи не визнає незаконну анексію Криму Росією. Він також закликав російську владу звільнити 24 заарештованих українських моряків і всіх українських політичних в'язнів, які перебувають у тюрмах Росії.

"Проукраїнський маніяк"

У Маріїнському палаці Дональд Туск виступав англійською мовою, а от після переговорів з українським прем'єр-міністром він звернувся до журналістів українською. І це, певно, була одна з його найемоційніших промов. Він запевнив, що протягом перебування на посаді президента Європейської Ради "робив усе можливе, аби прискорити процес інтеграції України з рештою Європи".  "Але не все вдалося, не завжди я був таким ефективним, як хотів. Вибачте, друзі", - сказав Дональд Туск. За його словами, дехто в Брюсселі дивився на нього "як на проукраїнського маніяка", про це йому не раз говорили в очі. "Але я цим пишаюся", - щиро сказав Туск і пообіцяв, що "де б він не був, завжди залишатиметься вірним другом України".

Дипломатія розуму, а не емоцій

Сентиментальні настрої щодо завершення "епохи Юнкера і Туска" панували і в Києві. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, котрий також не брав участі у саміті через вимушену політичну відпустку, в яку пішов після конфлікту з президентом Зеленським, у своєму Facebook написав, що ці європейські політики "на емоційному рівні відчули Майдан" і "серцем сприйняли наше прагнення до Європи як до свободи".

Клімкін також зауважив, що з новими керівниками євроінституцій українській владі доведеться "більше працювати розумом, а не серцем".  "Але й так можна побудувати міцні відносини", - підсумував міністр.