Напередодні початку саміту ЄС у Брюсселі президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що бачить перші ознаки успіху політики щодо біженців. Ця заява мала, вочевидь, хоч трохи підсолодити атмосферу перед початком зустрічі, яку більшість оглядачів називають однією з найважчих в історії ЄС. Найбільшим викликом для союзу 28 країн залишається безпрецедентна від часів завершення Другої світової війни криза біженців. І хоча канцлерка Німеччини Анґела Меркель все ще сподівається досягти на зустрічі прориву в питанні обов'язкових квот розподілу мігрантів між усіма країнами спільноти, шанси на це видаються дуже примарними.

Категоричну незгоду з цими ідеями Берліна перед початком саміту висловили не лише країни "Вишеградської четвірки". Уряди країн Центральної Європи від самого початку займали в питанні біженців безкомпромісну позицію. Але днями до їхніх лав несподівано приєднався й основний союзник ФРН - Франція. Так, прем'єр-міністр республіки Мануель Вальс під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки дав чітко зрозуміти, що Париж готовий прийняти не більше, ніж 30 тисяч біженців зі 160 тисяч осіб про розподіл яких у ЄС домовилися у ході попередніх самітів. "Ми ніколи не говорили "Прибувайте до Франції", - сказав французький прем'єр, явно натякаючи на політику "відкритих дверей", якої трималася Німеччина з початком масового напливу мігрантів влітку торік. Меркель, потрапивши під "перехресний вогонь" критики вдома та за кордоном, намагається тепер вести жорсткішу лінію та балансувати між інтересами партнерів по ЄС.

"Brexit", або хто за що торгується?

Та безпосередню загрозу для ЄС таїть у собі гіпотетичний "Brexit" - вихід Великобританії зі складу ЄС. Відносини Лондона і Брюсселя ніколи не складалися гладко. Великобританія, зберігаючи традиційну острівну окремішність, не збиралася ставати частиною Єврозони та не приєднувалася до Шенгенської зони. Натомість ще від часів прем'єрства Маргарет Тетчер між ЄС та Великобританією не вщухали суперечки про бюджетні внески та компенсації, ступінь інтеграції та межі юрисдикції наднаціональних органів ЄС.

Чинний прем’єр-консерватор Девід Кемерон пішов ще на крок далі: він прагне не лише повернути Лондону делеговані Європарламенту та Єврокомісії низку повноважень, але й переглянути правила соціальних виплат та основи вільного пересування. Консерватори не приховують, що до цього їх підштовхує небачена досі хвиля мігрантів, в тому числі й з бідніших країн ЄС. 13 відсотків населення Великобританії народилися за кордоном. Ще до початку кризи біженців у Європі, міграція до Сполученого Королівства досягла торік рекордного рівня - 330 тисяч новоприбулих за рік - це офіційна статистика станом на березень 2015-го.

В уряді нарікають, що такий наплив важко перетравити соціальній системі Сполученого Королівства навіть попри зростання економіки, яке за підсумками 2015-го року становило 2,2 відсотка. Крім того, жорсткішу політику урядовцям диктує і громадська думка - позиції євроскептиків в країні останніми роками посилились.

Європейській Комісії торгуватися з Лондоном важко, але необхідно. Коментатори погоджуються - потенційний вихід Великобританії з ЄС став би якщо й не фатальним, то тяжким ударом по спільноті. І справа не лише в економіці: амбіції Великобританії домогтися ширших повноважень у економічній політиці, конкурентності, суверенітету та соціальній політиці йдуть в розріз із самими підвалинами Євросоюзу та ідеї якнайтіснішої європейської інтеграції. Та говорити про це треба, визнає Жан-Клод Юнкер. "У нас немає запасного плану. Є лише один план - Британія залишиться в Європейському Союзі як конструктивний та активний член спільности", - каже він.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель перед початком саміту сказала, що вимоги Великобританії щодо реформи Європейського Союзу багато в чому є обґрунтованими та зрозумілими. Тож Меркель розраховує на компроміс з Лондоном під час дводенного саміту.

Бізнес вираховує ризики

За всіма цими дискусіями вже з неприхованою стурбованістю спостерігає бізнес - великий, середній та навіть малий. Євросоюз - головний торговельний партнер Великобританії з річним оборотом у 400 мільярдів фунтів стерлінгів. Саме на ЄС припадає 52 відсотки британського експорту. Членство Лондона це ще й мільйони робочих місць. У ході опитування, проведеного торік у листопаді та грудні на замовлення німецького Фонду Бертельсманна серед майже 800 британських та німецьких фірм, з'ясувалося, що бізнес всерйоз оцінює ризики "Brexit".

Разом з тим, четверо з п'ятьох керівників великих компаній в обох країнах заявили, що виступають проти ідеї виходу Великобританії зі спільноти. Одначе результати референдуму, який має пройти у Сполученому королівстві до кінця, 2017-го року передбачити важко. Наразі кількість прихильників та противників "Brexit" майже зрівнялась.

Шанс на реформи

Водночас погрози відкрити "Скриньку Пандори" і ведення переговорів зі здавалося б "священних" для ЄС принципів, на думку багатьох аналітиків, відкривають й унікальну можливість для реформування Євросоюзу та можливість зробити його механізми гнучкішими. Адже ледь не кожна з країн ЄС має ті чи інші претензії до сьогоднішньої моделі функціонування ЄС. До того ж, деякі країни ЄС із розумінням поставились до вимог Лондона. Приміром, голова уряду сусідньої Ірландії Енда Кенні раніше заявляв, що підтримає реформування ЄС, якщо це відверне загрозу виходу британців.

У ході дводенного саміту в Брюсселі лідерам доведеться знову відволіктися на південні країни: зокрема, економічна ситуація в Греції й надалі вкрай складна й хитка. Ситуацію там ускладнює та ж криза біженців, адже саме через Грецію пролягає один з основних маршрутів мігрантів, що прямують далі на Захід. Терористична загроза, криза в Україні та війна в Сирії теж у центрі уваги загальноєвропейського політичного життя.

Очікувалося, що під час саміту голови держав та керівники урядів країн ЄС говоритимуть й про домовленості щодо біженців з Туреччиною. Саме на успішну співпрацю з Анкарою у Європі покладають головні надії на розв'язання кризи біженців. Утім, поки що і в Анкарі, і в Брюсселі були відкрито незадоволені тим, як ця співпраця просувалася досі. Та через теракт у турецькій столиці останньої миті прем'єр-міністр країни Ахмет Давутоглу скасував візит до Брюсселя, де мав відбутися присвячений кризі біженців міні-саміт ЄС-Туреччина.