Саміт ЄС, який відбувся у Брюсселі 19-20 жовтня, хоча і не приніс проривів чи несподіванок, став черговим кроком у процесі реформування Євросоюзу. Главам держав та урядів 28 країн під час нього довелося також приділити увагу цілій низці важливих поточних ситуацій.

Це засідання Європейської Ради стало цікавим і через те, що воно стало першим після вересневих виборів у Німеччини та жовтневих - в Австрії. Канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) хоча уже 24 жовтня перейде у статус в.о. після початку роботи нового Бундестагу, цілковито залишалася сама собою. Адже, імовірно, і новий склад парламенту обере її главою уряду. Нагадаємо, переговори про формування нової урядової коаліції у Німеччині вже розпочалися.

Інша справа канцлер Австрії соціал-демократ Крістіан Керн (Christian Kern). У п'ятницю він назвав логічним наслідком виборів у його країні коаліцію між Австрійською народною партією (АНП) та Австрійською партією свободи, хоча і додав, що його партія відкрита до переговорів.

Туреччина залишається кандидатом у члени ЄС

На саміті Австрію представляв Керн. Однак і його суперник на виборах та їхній переможець Себастіан Курц з АНП також був у Брюсселі - він приїхав у четвер на зустріч лідерів політсил, які входять до Європейської народної партії. Там він заявив, що переговори про вступ Туреччини до ЄС мають бути зупиненими.

Однак підтримку здобула не його позиція, а погляд, який, зокрема, відстоює Берлін. Анґела Меркель хоча і на передвиборчих дебатах висловилася за припинення переговорів з Анкарою про вступ до ЄС, на саміті вона цього не вимагала. Натомість її ціллю було зменшити, але не припиняти фінансову допомогу Туреччині в рамках переговорів. І її Меркель досягла. Як повідомив Дональд Туск, Єврокомісії було дано завдання "продумати, чи урізати та переорієнтувати кошти", передбачені для Туреччини у рамках переговорів про її вступ до ЄС. Перед цим Меркель пояснила, що йдеться про скорочення, а не припинення допомоги, адже вона виділяється не лише уряду Туреччини, але також і громадянському суспільству.

"Північний потік-2"

Питання спорудження газопроводу "Північний потік-2" на порядку денному саміту не було. Однак прем'єрка Польщі Беата Шидло під час прибуття на саміт зазначила, що має намір це питання порушити.

І воно таки справді обговорювалося. У четвер ввечері голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер повідомив: "Серед держав-членів нема єдності з приводу надання Комісії мандату обговорювати це питання з Росією". Він також не очікує, що найближчими місяцями цієї єдності вдасться досягнути. "Однак Єврокомісія вважає, що було би корисним, якби їй надали мандат на переговори з Росією", - додав він. Один з чиновників Єврокомісії уточнив, що на думку його установи, проект "Північний потік-2" на рівні ЄС потрапляє у правовий вакуум.

Як відомо, Польща та країни Балтії виступають проти спорудження другої гілки газогони з Росії до Німеччини. Натомість у чинному уряді ФРН переконані, що для надання Єврокомісії мандата для переговорів немає "жодної потреби та жодного правового підґрунтя", а сам проект є комерційним. У підсумку "Північний потік-2" не був згаданий у документах, ухвалених на саміті.

Каталонія, Іран, КНДР

Інші ж важливі поточні ситуації не викликали помітних розбіжностей на саміті. Криза, викликана спробами у Каталонії проголосити незалежність регіону від Іспанії, не стала важливою темою на саміті. Під час прибуття Меркель заявила про "підтримку позиції уряду Іспанії" та висловила надію на знаходження рішення, яке би відповідало конституції цієї країни. Про підтримку Мадрида казав і президент Франції Еммануель Макрон.

Президент Європейської Ради Дональд Туск підсумував позицію держав-членів так: "Ми всі маємо наші емоції, погляди, оцінки, але, формально кажучи, тут немає місця для втручання ЄС". Згодом, після робочої вечері у четвер Крістіан Керн уточнив, що прем'єр Іспанії повідомив про ситуацію у своїй країні.

Крім того, Європейська Рада "підтвердила свою цілковиту відданість ядерній угоді з Іраном". Меркель уточнила, що ЄС буде намагатися у діалозі з Конгресом США "пробувати все, щоб цю угоду далі зберігати". Водночас канцлерка ФРН вказала на те, що Іран "у регіоні реалізує цілу низку ініціатив, які з нашого погляду є контрпродуктивними". Як приклад вона назвала ситуацію в Ємені, де, нагадаємо, триває війна та Тегеран підтримує повстанців-хуситів.

ЄС закликав КНДР цілковито і безумовно відмовитися від своєї ядерної та балістичної програм, а також нагадав про запровадження нових санкцій проти Пхеньяна 16 жовтня. Верховна представниця ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні навіть заявила, що санкційний режим Євросоюзу щодо КНДР є "найжорсткішим у світі".

Цифровий ринок і оборона

На саміті ЄС також констатували певний прогрес у переговорах з Великобританією щодо Brexit - передусім в питанні прав громадян, а також щодо прикордонної угоди між Ірландією і Сполученим Королівством. Європейська Рада також відзначила "суттєве скорочення міграційних потоків".

Двома основними темами у питанні реформування ЄС був спільний цифровий ринок та узгоджена оборонна політика. "Нашою ціллю має бути створення більш інтегрованого спільного ринку та надання практичних переваг європейським громадянам і бізнесу", - говориться у висновках Європейської Ради. Зокрема, йдеться про співпрацю в усьому ЄС у питанні розбудови мереж 5G, на якому кілька разів наголошувала Меркель. Також лідери ЄС відзначили "важливість забезпечення того, щоб усі компанії платили справедливу частку податків". Таким чином було взято до уваги ініціативу змінити оподаткування цифрових корпорацій, яку активно відстоює Франція, а також Німеччина.

На саміті ЄС у червні вирішили запустити так звану постійну структурну співпрацю (PESCO), а саме здійснення оборонних проектів не однією державою, а спільно багатьма членами ЄС. Це має на меті підвищити ефективність цих проектів. Нині ж на саміті відзначили "суттєвий прогрес" у підготовці до запуску PESCO, яку хочуть зробити до кінця цього року. Тоді перші проекти зможуть бути профінансовані уже в 2019 році.

Торгівля

На вимогу Еммануеля Макрона лідери держав-членів ЄС обговорили питання міжнародної торгівлі. Зокрема, йдеться про переговори щодо торговельної угоди з Меркосур (економічним об'єднанням країн у Латинській Америці). Під час підсумкової прес-конференції голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер зазначив, що сподівається завершити перемовини з Меркосур до кінця цього року. За його словами, це може стати "можливо найважливішою торговельною угодою".

Макрон під час свого брифінгу присвятив немалу увагу питанням торгівлі. І хоча він не хоче поспіху в переговорах з Меркосур, він виступив на підтримку торговельних угод, які особливо важливі в час, коли "США стають ізоляціоністськими". Він також наголосив на принципі взаємності у міжнародній торгівлі, а також транспарентності.