Замість традиційних двох днів нинішній саміт ЄС-Росія, як вказує інформаційне агентство AFP, триватиме менше трьох годин. Навіть святковий обід президента Росії Володимира Путіна та міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова з очільниками європейських інституцій скасували, аби не інсценізувати святковий настрій там, де його немає, повідомляють у дипломатичних колах. У Брюсселі заперечують припущення, що скорочений саміт є свідченням невдоволення Євросоюзу Москвою, однак відверто визнають: "Цей саміт не такий, як усі інші".

"Ми прийняли рішення на користь спільних роздумів лідерів щодо напряму та природи нашого партнерства", - пояснив у п’ятницю, 24 січня, речник Єврокомісії Олів'є Байлі. "Наші відносини перебувають у важкій фазі, і ці перемовини дозволять нам подивитися, як ми можемо рухатися далі", - додав речник. Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрин Ештон поспілкуються з Путіним та Лавровим наодинці, з якомога меншою кількістю помічників, аби "мати щирий і прозорий обмін думками".

"Підступна гра з нульовим результатом"

Окрім торгівельних суперечок та розбіжностей у позиціях Росії та ЄС щодо низки міжнародних тем на кшталт Ірану й Сирії, на порядку денному - найбільш нагальна дискусія про ситуацію в Україні. Тоді як європейці все ще обурені тим, як через тиск Кремля Віктор Янукович зупинив процес євроінтеграції України, не підписавши готову Угоду про асоціацію України та ЄС, у Москві безперестанку закидають європейським політикам втручання в українські внутрішні справи.

"Російські спроби випробувати європейські слабкість та труднощі Європи з цим обходитися призвели до стагнації та недовіри ( у відносинах – Ред.)", - цитує експерта з питань зовнішньої політики Німецького фонду Маршалла у Брюсселі Бруно Лете інформаційна агенція Reuters. "Європейці ніколи не були готові до того, що Путін затягне їх у підступну гру з нульовим результатом за Центральну і Східну Європу", - каже Лете.

На думку експерта, Брюссель просто розгубився, не знаючи, яку дати відповідь. А Путін тим часом продовжує втілювати свій проект Євразійського митного союзу, аби підпорядкувати Москві колишні радянські республіки. "В результаті східні сусіди Європи перетворюються не на регіон ліберальних країн з добрим управлінням, а на зібрання економічно слабких національних країн під управлінням напівавторитарних і лояльних по відношенню до Москви режимів", - впевнений Бруно Лете.

ЄС та Росія можуть зробити свій внесок

Той факт, що мирні протести у Києві переросли у криваві протистояння між протестувальникам та силовиками, схоже, може ускладнити зближення Брюсселя та Москви лише ще більше. Однак голова Комітету парламентської співпраці Росія-ЄС у Європарламенті Кнут Флекенштайн (Соціал-демократична партія Німеччини) вбачає у цьому водночас і додатковий шанс.

"Завдання обох сторін - примусити конфліктні сторони в Україні сісти за стіл переговорів. Ні Росія, ні ЄС не можуть вирішити цей конфлікт самотужки", - сказав Флекенштайн в інтерв’ю Reuters. Щоправда, те саме можна було б сказати і про конфлікт у Сирії, щодо якого ЄС та Росія, як відомо, не можуть досягти спільної позиції вже три роки.