У Брюсселі 9-10 березня відбудеться чергова зустріч глав держав і урядів країн Європейського Союзу. Точніше, самітів буде два: у четвер - формальний, за участі лідерів усіх поки ще 28 держав, у п'ятницю - неформальний, без Великобританії.

На першому переоберуть президента Європейської Ради та працюватимуть над поточним порядком денним, на другому - готуватимуть ювілейну зустріч 25 березня у столиці Італії, присвячену 60-річчю підписання Римських договорів.

Прем'єр-міністерка Великобританії Тереза Мей до Рима вирішила не їхати та у підготовці святкування участі не брати. А оскільки в п'ятницю у Брюсселі її не буде, то і саміт - як такий, що проходить не у повному складі, - вважатиметься неформальним.

Дональд Туск - "німецький кандидат"?

У Берліні не сумніваються в переобранні Дональда Туска президентом Європейської Ради, хоча уряд на його батьківщині, у Польщі, - проти.

Варшава висунула іншого претендента - Яцека Саріуша-Вольського, а Туска називає "німецьким кандидатом". Однак нинішнього президента підтримує не лише канцлерка ФРН, але, як запевняють у відомстві Анґели Меркель (Angela Merkel), і переважна більшість її колег по Євросоюзу. Тож у підсумках голосування можна не сумніватися. Щоправда, на відміну від обрання Туска на перший термін, на другий його оберуть, очевидно, не одноголосно.

Стан економіки ЄС краще, ніж про нього думають

За традицією, на весняних самітах ЄС обговорюються переважно теми економічного порядку денного. Цього разу, однак, гострої дискусії не очікується. Стан справ у економіці Євросоюзу краще, ніж можна було очікувати на тлі бюджетних проблем окремих країн-членів Єврозони, зокрема, Греції.

"Зараз ми маємо позитивне зростання у всіх країнах, - не без гордості розповідає кореспонденту DW високопосадовий чиновник Єврокомісії, - причому, у країнах Єврозони - уже 15 кварталів підряд". А скільки було песимістичних прогнозів швидкого неминучого економічного краху ЄС, Єврозони та євро, додає він.

У Берліні вважають, що на досягнутому не слід зупинятися, звертають увагу на "зовнішні ризики", маючи на увазі можливість протекціоністських заходів з боку США, а також кваплять з реформами у банківській сфері.

Уряд ФРН виступає також за прискорення переговорів ЄС з іншими економічними партнерами, зокрема, з Японією. Угода ЄС з нею про зону безмитної торгівлі, за німецькими оцінками, може бути підписана найближчим часом.

На шляху до оборонного союзу

У четвер, 9 березня, за вечерею лідери Євросоюзу обговорюватимуть питання оборони та політики безпеки. У Берліні очікують, що вони підтримають рішення, ухвалені 6 березня міністрами закордонних справ і оборони країн ЄС, а також визначать подальші заходи на шляху до перетворення інтеграційного об'єднання у справжній оборонний союз.

Прийдешнє створення об'єднаного штабу Євросоюзу з планування та управління його закордонними місіями зі штатом у 30 осіб у Берліні називають лише першим кроком, за яким мають бути і наступні. Політична воля задля цього у країн-учасниць є, але до її втілення у життя ще треба пройти довгий шлях, говорить один з радників канцлерки.

Європейська армія?

Чи може стати європейська армія стратегічною зброєю в арсеналі ЄС? Про це поки не йдеться. Європейська армія - це певна доволі віддалена та туманна перспектива, і жодних планів щодо неї немає. Спершу, кажуть в Єврокомісії, потрібно створити хоча б спільний фонд, які би фінансував науково-дослідницькі розробки у військово-технічній сфері, а також домовитися про спільні закупівлі озброєнь. "Ми виділяємо на оборонні цілі не набагато менше, ніж американці, - говорить чиновник з Брюсселя, - але витрачаємо ці кошти надзвичайно неефективно".

Зі спільного фонду, пояснив він, можна було би, нарешті, профінансувати розробку європейського безпілотника, а об'єднані закупівлі дозволили б зайняти сильнішу позицію під час підписання контрактів з виробниками озброєнь.

Одна справа, наводить він приклад, якщо кожна країна окремо замовляє для себе по кілька нових ударних вертольотів і зовсім інша, - коли тендер на виробництво значно більшої їхньої кількості проводять спільно кілька держав ЄС.

П'ять сценаріїв для Європейського Союзу

На початку березня глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер опублікував "білу книгу", в якій виклав п'ять можливих сценаріїв подальшого розвитку ЄС. Перший: все залишається, як є. Другий: нічого, крім спільного ринку. Третій: ті, хто хоче, робить більше. Четвертий: менше інтеграції, проте більш ефективно. П'ятий: значно більше спільних дій, тобто розширення інтеграції. Якому з цих сценаріїв віддають перевагу в Берліні?

Не варто розглядати "білу книгу" Юнкера як набір сценаріїв, з яких треба вибрати один, відповів кореспонденту DW радник канцлерки. Це - каталізатор дискусії про те, в якому, власне, напрямку країни-члени ЄС хочуть рухатися, а елементи різних сценаріїв, за його словами, можна і комбінувати.

Так, посилена співпраця у таких сферах, як захист клімату, оборона, зовнішня політика або міграція, тобто перший і п'ятий сценарії, пояснив радник, не суперечать більшій самостійності у тих сферах, де немає необхідності регулювати все до останньої дрібниці.