Петро Порошенко у четвер, 17 вересня, став у Німеччині чи не головним ньюзмейкером. Фото українського президента можна було побачити не лише на сайтах провідних видань, але й, приміром, на інформаційних табло у метро. "Порошенко заборонив німецькому журналісту в'їзд в Україну", - таку інформаційну "блискавку" побачили, зокрема, жителі Бонна цього ранку дорогою на роботу.

"Загроза національній безпеці"

Особливою несподіванкою новина з Києва стала для Міхаеля Рутца. Про те, що йому заборонено в'їзд в Україну, 63-річний журналіст дізнався зі ЗМІ. "Я не можу навіть уявити, як я опинився у цьому списку. Я ніколи досі не був в Україні - ані в Криму, ані на Донбасі", - поділився своїми враженнями Рутц. Як колишній головний редактор газети Rheinischer Merkur він ніколи не писав про Україну. У своїх коментарях до різних німецьких ЗМІ останнім часом він пише на різні актуальні теми - від реформи ЄС до проблем розвитку "зеленої" енергетики. Тим не менше йому заборонили в'їзд до України, бо він, як зазначено в указі президента Порошенка про запровадження санкцій, "створює реальні або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяє терористичній діяльності".

Є серед коментарів Рутца і тема відносин з Росією. Рутц - член координаційного комітету "Петербурзького діалогу". Він багато років присвятив розбудові відносин між представниками громадянського суспільства Німеччини і Росії і виступає за те, щоб попри кризу у політичних відносинах повністю не припиняти діалог. "Однак я завжди прямо критикую російську владу, коли про це не можна мовчати. Я зокрема не раз критикував незаконну анексію Криму", - каже Рутц. За словами журналіста, він підтримує європейський курс України, але тим більше здивований санкційними списками проти західних журналістів.

Порошенко передумав

Менш ніж за добу після підписання указу, яким запроваджувалися санкції проти близько 400 осіб, серед яких і низка західних журналістів, Петро Порошенко змінив свою думку. Як повідомив DW речник президента Ярема Дух, глава держави розпорядився викреслити зі списку журналістів з Великобританії, Іспанії та Німеччини. "Враховуючи значний суспільний резонанс та стратегічне значення відносин з Європейським Союзом, Рада національної безпеки і оборони України підтримала пропозицію президента", - йдеться в оприлюдненому невдовзі прес-релізі РНБО.

"Журналісти, які сповідують стандарти професії не повинні підпадати під санкції. Санкції будуть застосовуватися виключно до представників так званих ЗМІ, а, насправді, пропагандистських рупорів ФСБ, що мають причетність до дестабілізації в державі", - заявив невдовзі міністр інформаційної політики Юрій Стець, слова якого наводить прес-служба відомства. Стець не відповів на запитання DW, як у списку опинився німецький журналіст.

"Дурниця"

Скасуванню санкцій проти журналістів передувала хвиля обурення міжнародної журналістської спільноти. Із закликом до Порошенка скасувати рішення про санкції проти журналістів звернулася уповноважена ОБСЄ з питань свободи слова Дуня Міятович і низка організацій, у тому числі "Репортери без кордонів". "Це кричуще порушення принципів свободи слова і абсолютно неприйнятно. Крім того, незрозуміло, як у списку опинилися британські журналісти з Бі-бі-сі і німецький журналіст Міхаель Рутц", - сказав у розмові з DW представник берлінського бюро "Репортерів без кордонів" Кристоф Драєр.

Політолог Андреас Умланд говорить, що такі кроки як незрозумілі санкції проти західних журналістів є "дурницею" і шкодять відносинам з ЄС. "Іміджеві втрати України у даному випадку величезні. Україна такими кроками виходить за рамки процесу євроінтеграції, в якому вона хоче брати участь. Київ таким чином підриває позицію власних ліберальних друзів на Заході і підкріплює позиції тих, хто з розумінням ставиться до політики Путіна", - критикує експерт Інституту Євроатлантичної інтеграції.

Як так вийшло?

Які саме механізми ухвалення рішення про включення журналістів у санкційний список? Хто і чому порекомендував внести туди, зокрема, німецького журналіста, який ніколи не писав про Україну? Співрозмовники DW в апараті РНБО не змогли відповісти на це запитання. "Зараз всі валять один на одного", - зазначили у відомстві. Називають і МЗС, і СБУ, і міністерство інформполітики.

"Я думаю, що їм самим знайти відповідальних буде важко. Структура дуже забюрократизована", - сказав експерт Інституту масової інформації Роман Кабачій, коментуючи ситуацію для DW. Він назвав неприйнятними методи, якими українські чиновники "захищають інформаційний простір". "Підозрюю, що при складенні цих списків могла бути створена якась "гуманітарна рада" і буквально кожного, хто міг не сподобатись комусь із членів цієї ради могли включити в такий список", - припускає Кабачій. На думку експерта, скандал із санкціями проти західних журналістів змусить президента Порошенка зробити висновки, щоби більше не нести іміджеві втрати.

"Мінстець" розбереться?

Міністр інформаційної політики Стець повідомив, що при відомстві створена робоча група, яка напрацює пропозиції, що відкоригують список представників ЗМІ, які підпадатимуть під санкції. До складу робочої групи включені народні депутати та члени експертної ради при міністерстві інформполітики. Утім, експерти, з якими спілкувалася DW, взагалі сумніваються у доцільності санкційних списків проти журналістів. Так само, як і в існуванні очолюваного Юрієм Стецем відомства.