Санкції проти російських інтернет-компаній: реакція бізнесу
Стас Соколов
16 травня 2017 р.
Санкції РНБО викликали бурхливу реакцію інтернет-бізнесу в Україні та Росії. Російські компанії розмірковують, як зберегти доступ користувачів до своїх сервісів, українські провайдери - як його відрізати.
Реклама
Російські інтернет-компанії, які потрапили до нового санкційного списку Києва, відреагували на заборону своєї роботи в Україні. Вони назвали рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України шкодою перш за все для користувачів та пообіцяли знайти спосіб захистити їхні інтереси. Про це у вівторок, 16 травня, заявили, зокрема, в "Яндексі" та Mail.ru Group, яка контролює соцмережі "ВКонтакте" та "Одноклассники".
"Бізнес групи компаній "Яндекса", звичайно, дуже великий, і санкції на нього не вплинуть... Головний потерпілий від санкцій - це український користувач", - йдетьcя у заяві прес-служби російської інтернет-компанії "Яндекс". Mail.ru Group у свою чергу зазначила, що не змінюватиме свою діяльність через українську заборону. "Наявні можливості спеціальних сервісів дозволять продовжити використовувати наші інтернет-ресурси", - твердить повідомлення бізнес-групи, вочевидь натякаючи на програми та служби, що дозволяють користувачас уникнути блокувань сайтів.
Тим часом у Кремлі рішення РНБО назвали "проявом недружньої та недалекоглядної політики Києва щодо РФ". Про це йдеться у заяві речника Дмитра Пєскова на сайті адміністрації президента Росії. Він допустив можливі санкції у відповідь, проте зазначив, що в Україні бракує "потужних інформаційних ресурсів, популярних у російськомовному просторі".
А от український президент Петро Порошенко оголосив, що його офіційні сторінки у "ВКонтакте" та "Одноклассниках" будуть закриті. Він закликав українців якнайшвидше видалити свої профілі в цих соціальних мережах.
Технічна реалізація заборони - під питанням
Українські інтернет-провайдери, які зобов'язані технічно реалізувати заборону на доступ до російських ресурсів, які потрапили під санкції, неоднозначно коментують рішення РНБО. Інтернет-асоціація України заявила, що ця задача технічно неможлива на сто відсотків. "Якщо такий механізм буде впроваджуватися у нашій країні, то блокування має відбуватися лише за рішенням суду", - цитує голову організації Олександра Федієнка інформагенція "Українські новини".
Україна заборонила доступ до російських "Вконтакте", "Одноклассники", "Яндекс" і Mail.ru (16.05.2017)
00:55
"Укртелеком" водночас заявив, що уже почав роботу з виконання вимог щодо заборони. "Процес досить складний і вимагає певного часу, з огляду на значну кількість ресурсів", - зазначив речник компанії Михайло Шуранов. За його словами, це триватиме до тижня. Мобільний оператор "Київстар" також заявив, що готує відповідні технічні можливості, проте не готовий окреслити терміни.
Один з інтернет-провайдерів України, компанія "Ланет", заявила, що може заблокувати сайти "за кілька хвилин". За словами представників компанії, у більшості великих надавачів доступу до інтернету має бути аналогічна ситуація. Утім, ще один провайдер, компанія "Тріолан" заявила, що ще не знає, як технічно виконати рішення РНБО.
Свобода преси? Ні, не чули
Кожного дня журналісти і блогери у світі зазнають нападів і залякувань, метою яких є знищення плюралізму засобів масової інформації. "Репортери без кордонів" вказують на найбільших ворогів свободи преси.
Фото: Fotolia/picsfive
"Африканська Північна Корея": Еритрея
Міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" розмістила цю країну, у якій панує диктатура, в самому кінці свого рейтингу. Ніде у світі немає гіршої ситуації зі свободою преси. Багато журналістів змушені покинути країну. Лише радіостанції в екзилі, як-то "Радіо Ерена", яке мовить із Парижа, доносять до жителів країни незалежну інформацію.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Juinen
Північна Корея: під владою диктатора
"Свобода преси" - хибне словосполучення й у контексті Північної Кореї. Адже журналісти у цій країні не можуть вільно працювати. Диктатор Кім Чен Ин контролює, що і яким чином висвітлюють ЗМІ. Телевізори і радіоприймачі "ловлять" лише передачі державних каналів. А той, хто наважується вільно висловлювати свої думки, разом із цілою родиною опиняється у так званих "таборах з перевиховання".
Фото: picture-alliance/dpa/Yonhap/Kcna
Вдаваний плюралізм у Туркменістані
Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов володіє усіма ЗМІ у країні. Виняток - газета "Рисгал". Але попри зовнішню незалежність кожне число газети перед публікацією мусить пройти попередню цензуру. Нещодавно у країні ухвалили закон проти монополії ЗМІ. Відтоді туркмени отримали доступ до іноземних новин. Інтернет у країні контролюється державою, а більшість сайтів блокуються.
Фото: Stringer/AFP/Getty Images
Свобода преси під обстрілом у Сирії
Від початку протестів проти Башара Асада багато журналістів і блогерів зазнали переслідувань і загинули. "Репортери без кордонів" уже багато років зараховують режим Асада до "ворогів свободи преси". Однак і "Фронт Аль-Нусра", який бореться проти Асада, і так звана "Ісламська держава" нападають на журналістів сирійських державних ЗМІ. Їх викрадають і публічно страчують.
Фото: Abd Doumany/AFP/Getty Images
Китайська несвобода преси
"Репортери без кордонів" вважають Китай найбільшою в’язницею для блогерів і журналістів. Авторитарний режим жорстко придушує вільні висловлювання. Тиск на іноземних журналістів, які працюють у країні, також посилюється. Регіони країни для них - табу, їхня праця контролюється, тоді як їхні асистенти або ж ті, хто погодився дати інтерв’ю, ризикують потрапити за ґрати.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Schiefelbein
В'єтнам: боротьба проти критиків режиму
Незалежних ЗМІ у В'єтнамі немає. Комуністична партія, яка керує країною, вирішує, що саме журналісти можуть публікувати. Видавці, редактори і журналісти переважно є членами партії. Влада посилено стежить за блогерами, а тих, хто кидає виклик "монополії на істину" компартії, примушує замовкнути ув’язненням.