За словами віце-канцлера і міністра економіки Німеччини Зіґмара Ґабріеля, міжнародна криза, спричинена протистоянням у Криму належить до найбільших ризиків для економіки Німеччини. Уряд у Берліні докладає усіх зусиль, аби уникнути запровадження третього ступеня санкцій проти Росії, які призведуть до серйозних економічних наслідків. Однак в разі ескалації ситуації такого кроку не уникнути: "потрібна буде чітка відповідь Заходу", наводить слова віце-канцлера інформаційна агенція Reuters.

Населення боїться наслідків

Більшість німців відхиляє ідею запровадження економічних санкцій проти Росії через кризу у Криму, повідомляє видання Handelsblatt з посиланням на опитування, проведене інститутом Forsa. Згідно з цими даними, 69 відсотків опитаних вважають, що санкції не змінять нічого у ситуації, що склалася, повідомляє агентство AFP у четвер, 13 березня. Натомість, відповідно до результатів дослідження, 24 відсотки респондентів дотримуються думки, що санкції могли б допомогти залагодити кризу.

Водночас 64 відсотки опитаних вважають, що конфлікт між Москвою та Києвом може мати негативні наслідки для Німеччини. Утім, 32 відсотки опитаних так не думають. Разом з тим більше половини німців, за результатами дослідження (57%), переконані, що усунутий від влади президент Віктор Янукович відповідальний за криваву ескалацію кризи.

Ще кілька днів тому інше опитування показало трохи інші результати про ставлення до санкцій. За даними дослідження Emnid, проведеного на замовлення Focus, ідею запровадження санкцій проти Росії підтримували 45 відсотків німців. Тоді коли 44 відсотки це відхиляли, нагадує агентство dpa.

Водночас, як засвідчили результати опитування, оприлюднені напередодні часописом Stern, 64 відсотки німців не підтримують політику російського президента Володимира Путіна в Криму.