Нафта і вугілля - два важливих для Казахстану експортних товари. Обидва зіткнулися цього року при транзиті через Росію з серйозними проблемами. Перш за все, навесні, виявилася забрудненою хлоридами казахстанська нафта, яка прокачується через систему трубопроводів "Дружба". Потім, влітку, через новий етап санкційної війни між Росією і Україною почалися перебої з поставками казахстанського вугілля на український ринок.

Економіка Казахстану несе багатомільйонні втрати

Проблема з нафтою, схоже, вирішилася після згоди Росії виплатити Казахстану компенсацію. А ось труднощі з вугіллям тривають, оскільки РФ з 1 червня допускає його поставки до України лише за спеціальними дозволами. В результаті втрати казахстанських вугільників від російських експортних обмежень, за оцінкою міністерства торгівлі та інтеграції Казахстану, складають щомісяця 11 мільйонів доларів.

За даними Асоціації гірничодобувних і гірничо-металургійних підприємств (АГМП) країни, з липня по жовтень казахстанські вуглевидобувні компанії заявляли поставки в обсязі 775,8 тисячі тонн, але за фактом погодили з мінекономрозвитку РФ менше половини: лише 320,1 тисячі тонн. У Нур-Султані побоюються, що деякі підприємства можуть опинитися на межі зупинення.

Через зволікання з узгодженням дозволених обсягів і зриви у постачанні деякі українські покупці і зовсім відмовилися від вугілля з Казахстану, пишуть казахстанські ЗМІ з посиланням на міністерство торгівлі. Одночасно від обмежень експорту вугілля до України втрати понесли казахстанська залізниця і бюджет країни, повідомив DW заступник глави АГМП Максим Кононов.

Привабливість України для вугільників зростає

Тим часом Україна стає дедалі більш привабливим ринком збуту для казахстанської вугільної промисловості. За даними українських ЗМІ, дефіцит палива в країні почався ще влітку 2014 року через втрату контролю над частиною Донбасу, де розташована більшість шахт. У цьому році витрати на імпортоване вугілля зросли.

Своєю чергою російський ринок відчуває зараз, зокрема через санкційні війни з Україною, надлишок вугілля. Як наслідок, в Росії впав попит на вугілля з Казахстану, хоча довгий час він був дуже затребуваним.

Проблеми казахстанських експортерів посилюються тим, що швидко знижується попит на енергетичне вугілля в Європі. За даними АГМП, експорт, наприклад, до Фінляндії з початку цього року взагалі припинений, а ще чотири роки тому ця країна була другим після Росії найбільшим покупцем казахстанського вугілля. Поставки до Польщі знизилися в порівнянні з минулим роком одразу на 45 відсотків.

У цій ситуації зростає значення саме українського ринку. Але доступ до нього, на думку опитаних DW експертів, залежатиме від результатів подальших переговорів казахстанської і російської сторін.

Попри партнерство по ЄАЕС

Але ж Росія і Казахстан є партнерами по Євразійському економічного союзу (ЄАЕС), і членство в ньому гарантує не лише свободу руху товарів, послуг, капіталу і робочої сили всередині союзу, але і свободу торгівлі країн-членів ЄАЕС з іншими державами. Тому в середині жовтня уряд Казахстану виніс проблему вугілля на розгляд Євразійської економічної комісії (ЄЕК), регулюючого органу ЄАЕС. Казахстанська сторона наполягає, що такий квотний механізм щодо її виробників вугілля є бар'єром у взаємній торгівлі.

Заступник голови правління національної палати підприємців "Атамекен" Євгеній Больгерт у розмові з DW зазначив, що якщо в ЄЕК визнають нинішні обмеження торговим бар'єром, то їх слід або скорегувати, або зовсім скасувати, оскільки вони, за його словами, "не створюють нічого, крім незручностей і збитків для компаній".

Тим часом "Российская железная дорога" (РЖД) знизила тарифи на транзит казахстанських вантажів в напрямку портів в країнах Балтії для експорту в ЄС. Російська газета "Коммерсант" з посиланням на аналітиків пише, що це може бути пов'язано з бажанням РФ надати компенсацію Казахстану за втрати, пов'язані з Україною.

Диверсифікація маршрутів експорту з Казахстану

Однак незрозуміло, чи здатний цей захід повністю відшкодувати вже понесені і майбутні збитки від обмежень транзиту в українському напрямку. Адже, з одного боку, обсяги видобутку вугілля в Казахстані ростуть останні два роки і, за даними АГМП, складають щорічно понад 100 мільйонів тонн, при цьому приблизно чверть йде на експорт.

З іншого боку, поставки в Євросоюз швидко втрачають свою привабливість через дедалі більшу кількість країн ЄС, які з екологічних міркувань відмовляються від використання вугілля в електроенергетиці. У той же час казахстанські вугільники впевнені, що попит на вугілля в світі залишиться стабільним ще щонайменше наступні п'ять років. Причому обсяги споживання в таких країнах, як Індія, Філіппіни і В'єтнам, будуть навіть зростати.

Тому в АГМП пропонують як альтернативу традиційним маршрутам збуту казахстанського вугілля в західному напрямку активніше розвивати експорт на схід, на ринки Південно-Східної Азії. Знову-таки транзитом через Росію. Однак Євгеній Больгерт підкреслив в розмові з DW, що на цьому напрямку існує невирішена проблема обмеженої пропускної здатності російської залізниці і далекосхідних портів РФ.

Тому тут явний пріоритет буде віддаватися російському вугіллю. Але є і варіант транспортування казахстанської сировини залізницею через Китай і з його портів до країн Тихоокеанського регіону. Така можливість обговорюється вже давно, і нинішні проблеми з поставками до України можуть стати додатковим імпульсом до диверсифікації експортних маршрутів Казахстану.