Європейські інформаційні агенції, посилаючись на проекти документів та джерела у дипломатичних колах, повідомляють про плани ЄС щодо посилення санкцій проти Росії. Очікується, що деталі нового пакету штрафних заходів будуть узгоджені до вівторка, 29 липня, після чого їх невідкладно має бути затверджено на позачерговому саміті голів держав і урядів ЄС.

Ідеться насамперед про обмеження російським державним банкам доступу до європейських фінансових ринків. Єврокомісія, як повідомляє dpa, пропонує заборонити учасникам ринку купівлю євробондів, емітентами яких виступають кредитно-фінансові установи, які більш як на 50 відсотків належать російській державі. Як зазначається в аналітичній записці Єврокомісії, яку цитує інформаційна агенція, через держбанки 2013 року було розміщено майже половину російських облігацій, загальний обсяг яких торік становив 15,3 мільярда євро. При цьому санкції, як випливає з документу, на даному етапі не торкнуться російських державних облігацій.

Санкції ЄС стосуватимуться низки найбільших, системоутворюючих кредитно-фінансових інститутів Росії. Серед них "Сбербанк", "Внешторгбанк", "Внешэкономбанк" і "Газпромбанк". Два останніх кредитно-фінансових інститути нещодавно були включені до санаційного списку США. Уряд Сполучених Штатів заборонив американським інвесторам роботу із довгостроковими (понад 90 днів) борговими інструментами цих банків.

Таким чином "Внешэкономбанк" і "Газпромбанк" в разі ухвалення санкцій ЄС виявляться фактично відрізаними від західних фінансових ринків. Це відчують, як прогнозують оглядачі, не тільки банкіри, але і клієнти банків, яким стане важче отримати кредити. Тим часом перші наслідки від ще не запроваджених санкцій вже відчуває "Сбербанк" – найбільший банк Росії. Його акції з початку торгів на Московській біржі у п’ятницю, 25 липня втратили у ціні майже два відсотки.

Зброя і нафтогазовий сектор

Очікується, що країни Євросоюзу ухвалять ембарго на постачання зброї до Росії. Середній річний обсяг оборонного експорту ЄС до РФ становить близько 300 мільйонів євро. Планується також поширити ембарго на товари подвійного призначення, які можуть використовувати як армія, так і цивільні. Ідеться зокрема про матеріали й обладнання для промисловості, а також про надпотужні комп’ютери. Обсяг експорту до Росії у цьому сегменті становить щорічно близько чотирьох мільярдів євро. Як повідомляють інформаційні агенції, посилаючись на свої джерела у Брюсселі, нині дипломати шукають юридичну формулу, як оформити ембарго.

Імовірно, заборона не поширюватиметься на раніше укладені угоди. Таким чином, скоріше за все, Франції ніщо не перешкоджатиме виконати контракт на постачання двох вертольотоносців "Містраль" загальним обсягом у 1,2 мільярда євро. Уряд у Парижі заявляє, що у будь-якому разі доставить Росії перший з двох містралів, будівництво якого вже завершується. Постачання другого залежатиме від волі Росії у врегулюванні кризи на Сході України.

За інформацією dpa, на порядку денному європейських дипломатів і санкції у нафтогазовому секторі. Може бути заборонений експорт технологій у цій галузі, який може знадобитися Росії, приміром, для розвідки і освоєння родовищ в Арктиці. Нині технології у цьому сегменті експортуються щорічно на 150 мільйонів євро, йдеться в аналітичній записці Єврокомісії. Аналітики вказують на те, що низці європейських технологій у нафтогазовому секторі у світі немає альтернативи.

Німеччина вимагає санкцій

Як повідомляє Reuters, на запровадженні секторальних економічних санкцій проти Росії, крім "традиційних" прибічників жорсткого курсу у відносинах з Москвою, таких як Польща і країни Балтії, тепер наполягає і Німеччина. Позиція Берліна, як вказують оглядачі, міняється з огляду на відсутність зрушень у позиції Росії щодо конфлікту на Сході України, в якому німецький уряд донедавна бачив себе у ролі "посередника". Курс на посилення санкцій підтримують і депутати Бундестагу. У четвер, 24 липня на своєму засіданні жорсткі економічні обмеження проти Росії підтримали члени парламентського комітету у закордонних справах.

"Якщо буде рішення щодо військового ембарго проти Росії, ми не заперечуватимемо проти такого кроку", - наводить слова зовнішньополітичного речника правлячої партії ХДС Філіпа Місфельдера dpa. Представник Зелених у комітеті Омід Нурипур відзначив, що досі російська влада розуміла лише мову тиску. "Тому тиск має бути посилений", - наголосив політик. Проти посилення санкції висловилися лише депутати від Лівої партії, яка традиційно підтримує Володимира Путіна.

Тим часом міняється і позиція німецького бізнесу щодо санкцій. Напередодні в інтерв’ю виданню Handelsblatt голова Східного комітету німецької економіки Екгард Кордес заявив, що підприємці, попри ризики збитків, готові підтримати курс уряду ФРН на посилення тиску на російське керівництво.