Санкції ЄС через Крим: для годиться чи важливий сигнал?
Юрій Шейко
15 травня 2018 р.
Євросоюз запровадив санкції щодо п'ятьох осіб, відповідальних за організацію виборів президента РФ на території анексованого Криму. Це хоч і символічний жест, але водночас важливий сигнал, кажуть у Брюсселі.
Реклама
Майже за два місяці після виборів президента Росії Євросоюз відреагував практичними заходами на проведення Москвою голосування і в Криму. Якщо раніше Брюссель обмежувався невизнанням виборів на території анексованого півострова, то тепер запровадив санкції проти тих, хто організовував там голосування під час переобрання Володимира Путіна.
У понеділок, 14 травня, міністри ЄС запровадили санкції щодо п'ятьох осіб, які "обіймають відповідальні посади у виборчих комісіях Криму та Севастополя". З цього ж дня їм заборонено в'їзд до Євросоюзу, а їхні активи там будуть заморожені. Утім, невідомо, чи є у цих людей в ЄС хоч якісь активи. Адже мова йде про заступницю голови виборчої комісії Криму Інну Гузєєву, секретарку цієї комісії Наталію Безрученко, голову виборчої комісії Севастополя Олександра Пєтухова, його заступника Мирослава Погорєлова та секретарку комісії Анастасію Капранову.
П'ять замість 140
Після анексії Криму Росія провела на півострові голосування до Державної думи у вересні 2016 року, місцеві вибори рік потому, а також вибори президента РФ 18 березня 2018-го. Євросоюз послідовно не визнавав ці голосування, а також їхні результати. На практиці це означало наступне: 2016 року до санкційного списку потрапили п'ять депутатів, обраних від Криму, а також один - від Севастополя. Там вони склали компанію внесеним до нього раніше Михайлу Шеремету та Наталії Поклонській. Таким чином, усі вісім депутатів, які пройшли до Держдуми РФ від Криму та Севастополя як за партійними списками, так і в одномандатних округах, до ЄС їздити не можуть. 2017 року до них приєднався і "губернатор Севастополя" Дмитро Овсянников.
Утім, на виборах президента РФ ситуація інша: ереможець на них один - Володимир Путін, і голосували за нього як у Криму, так і в усій Росії. Про запровадження санкцій стосовно причетних до організації виборів у Криму просила Україна. Раніше Київ передав відповідний список зі 140 імен. Для порівняння, зараз в усьому списку обмежувальних заходів ЄС, запроваджених за підривання територіальної цілісності та суверенітету України, перебувають 155 фізосіб та 38 організацій і компаній.
Першим на побажання Києва відреагував Парламентський комітет асоціації Україна-ЄС. 19 квітня депутати Європарламенту та Верховної Ради у своїй заяві закликали запровадити такі додаткові санкції.
Україна поки в процесі ухвалення аналогічних заходів. Так, 2 травня Рада національної безпеки та оборони (РНБО) України підтримала запровадження санкцій щодо юридичних та фізичних осіб, які, зокрема, причетні "до підготовки та проведення незаконного голосування в окупованому Криму (...), представників російської окупаційної адміністрації в Криму". Вводить у дію ці санкції президент України. Поки ж на його сайті відповідного указу немає. Тож і список осіб, яких стосуватимуться обмежувальні заходи, поки не опубліковано.
"Краще, ніж нічого"
Експертка брюссельського аналітичного центру EPC Аманда Пол вважає запровадження нових санкцій позитивним кроком: "Це дуже символічно та важливо, бо укотре надсилає сигнал: ЄС не визнає незаконну анексію та окупацію Криму Росією".
Звісно, ці санкції не змінять політику Москви щодо Криму і це розуміють в Брюсселі, зазначила Пол. Але якщо Євросоюз припинить реагувати на проведення виборів у анексованому Криму, то такий розвиток подій буде "жахливим", вважає вона. "Важливо, що ЄС продовжує реагувати на такі події. Це все ж надсилає чіткий сигнал Росії, що ЄС не визнає анексію Криму, що Крим належить Україні", - пояснила експертка.
Стосовно кількості осіб, які потрапили під санкції, то Аманда Пол нагадує, що не завжди просто досягти згоди між 28 державами-членами. Зрештою, п'ять осіб - це "краще, ніж нічого". "ЄС поставив галочку та зробив щось символічне", - підсумовує Пол.
Чотири роки під санкціями: хто в Росії зазнав обмежень Заходу (24.04.2018)
01:38
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.