У ЄП закликають запровадити "закон Магнітського" на рівні ЄС
Юрій Шейко
29 січня 2019 р.
У Європарламенті хочуть ухвалити резолюцію, що закликає до запровадження "закону Магнітського" на рівні ЄС. Йдеться про санкції за порушення прав людини. Євродепутати наполягають на збереженні імені Магнітського.
Реклама
Євродепутати нинішнього скликання хочуть проголосувати резолюцію із закликом ухвалити "закон Манітського" на рівні ЄС. Про це на прес-конференції у Брюсселі у вівторок, 29 січня, заявили євродепутати Гуннар Хекмарк (фракція Європейської народної партії), Ана Гомеш (соціал-демократи) і Марітйє Схакен (ліберали) разом з фінансистом Вільямом Браудером, повідомляє кореспондент DW.
"Я отримав широку підтримку з боку низки різних фракцій, що ми складемо і внесемо резолюцію, в якій Європарламент закличе Європейську зовнішньополітичну службу і (її керівника. - Ред.) Федеріку Могеріні повернути ім'я Магнітського в "законі Магнітського" на рівні ЄС", - заявив Браудер, який працював разом з Сергієм Магнітським.
"Це не ідея закону проти Росії або громадян РФ, це проти тих, хто краде гроші у російського народу", - зазначив Хекмарк.
Нагадаємо, російський юрист Сергій Магнітський звинуватив низку чиновників РФ у розкраданні в держави понад 230 мільйонів доларів. У відповідь юриста звинуватили в ухиленні від сплати податків. Він був заарештований і помер у лікарні СІЗО "Матроська тиша" в листопаді 2009 року. У США в 2012 році був ухвалений "акт Магнітського", що передбачає персональні санкції проти осіб, відповідальних за порушення прав людини в Росії. З тих пір ще п'ять країн ухвалили подібні закони.
Попри ухвалення Європарламентом в квітні 2014 року резолюції, ініціатива ухвалити "закон Магнітського" на рівні ЄС тривалий час буксувала. Лише в грудні 2018 року глави МЗС країн Євросоюзу дали "зелене світло" пропозиції Нідерландів розробити глобальнийрежим санкцій за порушення прав людини, однак ім'я Магнітського не згадується.
Нова резолюція, яку хочуть ухвалити до виборів в Європарламент в травні цього року, повинна закликати повернути ім'я Магнітського.
Схааке вважає важливим назвати режим санкцій ім'ям Магнітського, оскільки воно є широко відомим. З нею згодна і Гомеш: "Важливо використовувати ім'я, оскільки це ("закон Магнітського". - Ред.) не проти Росії, навпаки, він проросійський, він за людей у Росії, які стають цілями грубих порушень прав людини, які забрали життя і Сергія Магнітського".
Поки існує лише ідея резолюції. Але Схааке запевнила кореспондента DW, що до виборів у травні досить часу її ухвалити.
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.