Ідеться про обмеження прав громадян через їхні релігійні переконання. СБУ розслідує скандальний випадок із відмовою в обряді у Запоріжжі.
Реклама
Служба безпеки України (СБУ) почала розслідування скандалу довкола представників Запорізької єпархії Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), які раніше відмовились відспівувати дворічного хлопчика через те, що він був хрещений в УПЦ Київського патріархату. Кліриків релігійної установи підозрюють у порушенні рівноправності громадян, написала у четвер, 11 січня, на своїй сторінці в соцмережі Facebook речниця генерального прокурора України Лариса Сарган.
За її словами, справу відкрили за статтею Кримінального кодексу України щодо порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності та релігійних переконань. Розслідування вестиме управління СБУ в Запорізькій області за дорученням Генпрокуратури України. "Досудове розслідування триває, зараз проводяться першочергові слідчі дії", - зазначила Сарган.
Вона уточнила, що йдеться про дії окремих представників Запорізької єпархії УПЦ МП і організації "Союз православний "Радомир", які були спрямовані на розпалення національної, релігійної ворожнечі й ненависті. За даними правоохоронців, релігійні служителі використовують вибірковий підхід до здійснення релігійних обрядів, надаючи перевагу особам, які проходили обряди хрещення саме в УПЦ МП, чим дискримінують громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями.
Можлива антиукраїнська діяльність у церкві
Сарган також зазначила, що підозрювані клірики також засуджують спілкування представників церкви українською мовою, "чим принижують національну честь громадян України". Вона додала, що серед парафіян храмів УПЦ МП пропагується об'єднання України з Росією, засуджуються європейські прагення України, а також виправдуються агресивні дії РФ.
Нагадаємо, що йдеться про скандальний випадок на початку січня, коли священик УПЦ МП у Запоріжжі відмовився відспівувати дворічного хлопчика, який трагічно загинув, оскільки той був хрещений в УПЦ КП.
Обурені цим громадяни об'єдналися у флешмоб під хештегом #принесиляльку та несли іграшки до установ УПЦ МП. Митрополит Запорізький і Мелітопольський УПЦ МП Лука повідомив, що священик, котрий відмовився відспівувати загиблого хлопчика, діяв згідно з церковним каноном.
Права людини: Декларація для всіх
Загальна декларація прав людини поширюється на всі країни ООН. Але до її втілення на всій планеті доведеться пройти ще довгий шлях.
Фото: MAK/Fotolia
Рівні права для всіх
"Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах" (стаття 1). 10 грудня 1948 року Генеральна асамблея Організації об'єднаних націй у Парижі прийняла Загальну декларацію прав людини. Мета зрозуміла, проте до її досягнення на всій планеті ще далеко.
Фото: Fotolia/deber73
Мати права та користуватися ними
Усі права й свободи, викладені в Декларації, поширюються на всіх людей, незалежно від "раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, майнового, станового чи іншого становища" (стаття 2). Та оскаржити недотримання цих прав на міжнародному рівні майже неможливо.
Фото: dapd
Право на життя та свободу
"Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність" (стаття 3). "Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані" (стаття 4). "Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання" (стаття 5). За даними Amnesty International, упродовж останніх п'яти років тортури мали місце в 141 країні.
Фото: Leon Neal/AFP/Getty Images
Рівність перед законом
Кожна людина має право на справедливий суд та рівний захист законом (статті 6,8,10,12). Вона має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде доведено (стаття 11). "Усі люди рівні перед законом" (стаття 7), та "ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання" (стаття 9). За даними Amnesty International, несправедливі судові процеси мали місце у 80 країнах світу.
Фото: fotolia
Кожна людина законна
"Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави". Кожен має право залишити будь-яку країну (стаття 13). "Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватись цим притулком" (стаття 14). "Кожна людина має право на громадянство" (стаття 15). За даними УВКБ ООН, 10 мільйонів людей сьогодні громадянства не мають.
Фото: picture-alliance/dpa
Захист від примусового шлюбу
Повнолітні жінки й чоловіки мають рівні права до, під час та після шлюбу. "Шлюб може укладатися тільки за вільної і повної згоди сторін, що одружуються" (стаття 16). Родина має право на захист з боку суспільства й держави. Понад 700 мільйонів жінок по всьому світу, за повідомленням ЮНІСЕФ, живуть у примусовому шлюбі.
Фото: picture-alliance/dpa
Право на власність
"Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна" (стаття 17). Та по всьому світу людей витуряють з їхньої країни через відсутність необхідних паперів - аби звільнити місце для містобудівництва, видобутку корисних копалин, сільськогосподарських потреб чи для спрорудження плотини, як, приміром, у Бразилії.
Фото: AP
Право на вільні погляди
"Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії" (стаття 18). "Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення" (стаття 19). "Кожна людина має право на свободу мирних зборів і асоціацій" (стаття 20). За даними організації "Репортери без кордонів", по всьому світові понад 350 журналістів та інтернет-активістів перебувають за ґратами.
Фото: picture-alliance/dpa
Право на участь у прийнятті рішень
"Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників". Людина має "право на соціальний захист", а також визнання її економічних, соціальних і культурних прав, "необхідних для підтримання її гідності й для вільного розвитку її особи" (стаття 22). 2015 року жінки Саудівської Аравії вперше зможуть проголосувати - на місцевих виборах.
Фото: REUTERS/Saudi TV/Handout
Право на працю
"Кожна людина має право на працю". "Кожен має право на рівну оплату за рівну працю". "Кожен, хто працює, має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне існування" та може вступати до профспілок (стаття 23). "Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля" (стаття 24). За даними Міжнародної організації праці, понад 200 мільйонів людей у світі сьогодні безробітні.
Фото: picture-alliance/dpa
Достойне життя
"Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї" (стаття 25). "Материнство і дитинство дають право на особливе піклування і допомогу". Понад 2 мільярди людей у світі не отримують достатнього харчування, понад 800 мільйонів живуть у голоді.
Фото: picture-alliance/dpa
Право на освіту
"Кожна людина має право на освіту". Початкова освіта має бути обов'язковою та безкоштовною для всіх. "Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод". У світі сьогодні живе понад 780 мільйонів неписемних людей, зазначається у звіті ЮНЕСКО щодо освітньої ситуації в світі.
Фото: DW/H. Hashemi
Мистецькі та наукові права
"Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами" (стаття 27). Правовий захист повинен мати кожен "автор наукових, літературних або художніх праць". Нині точиться широка дискусія про поширення праць в електронному виді. Багато хто вбачає в цьому порушення своїх авторських прав.
Фото: AP
Права й обов'язки нероздільні
"Кожна людина має право на соціальний і міжнародний порядок, за якого права і свободи можуть бути повністю здійснені" (стаття 28). "Кожна людина має обов'язки перед суспільством" (стаття 29). Жодна держава, жодна особа чи група осіб не може обмежувати задекларовані загальні права людини (стаття 30). Усі країни-члени ООН підписали Загальну декларацію прав людини.