СБУ враховує також і тих полонених, які перебувають на території Росії. Загальна кількість полонених майже не змінилася з початку жовтня.
Реклама
Служба безпеки України (СБУ) заявляє, що 145 українців перебувають у полоні в супротивника. Про це повідомляє інформаційне агентство "Українські новини" з посиланням на радника голови СБУ Юрія Тандіта. "На сьогоднішній день - 145 заручників", - сказав він. За його словами, полонені перебувають як на території Донецької й Луганської областей, так і в Росії.
Станом на 6 жовтня, за даними Тандіта, у полоні на Донбасі перебували 153 українці. Спецпредставник ОБСЄ Мартін Зайдік висловив сподівання на швидке звільнення полонених. Наприкінці жовтня було досягнуто домовленості про частковий обмін полоненими, в результаті якого Україні мали передати загалом 20 осіб.
Рани конфлікту на Донбасі
Попри офіційне припинення вогню, Донбас і далі перебуває у стані прихованої війни, паралізований економічно і політично. Репортаж фотографа Крістофера Бобина з лінії зіткнення.
Фото: DW/C. Bobyn
Приміщення з видом
Поблизу Маріуполя український військовий стежить за позиціями сепаратистів крізь пролом від артилерійського снаряду. Позиції підрозділу розташовані у колишній будівлі санаторію, який опинився на лінії зіткнення і був ущент зруйнований. Попри офіційний режим припинення вогню, обстріли трапляються щодня.
Фото: DW/C. Bobyn
Втрачений рай
Військовослужбовець патрулює територію зруйнованого дощенту села Широкиного - передмістя Маріуполя. Курортне село на узбережжі Азовського моря найбільших руйнувань зазнало у серпні. До війни у ньому щоліта відпочивали тисячі туристів. Нині тут - передові позиції українських військ. За 600 метрів узбережжям знаходяться позиції бойовиків.
Фото: DW/C. Bobyn
В окопах
Окопи неподалік від Маріуполя нагадують радше картини Першої світової війни. Безугавні обстріли та снайперський вогонь на цій ділянці фронту тримають військовослужбовців у постійній бойовій готовності, поки вони посилюють свої позиції для тривалого конфлікту. Земляні окопи та особливо підсилені деревом бліндажі - це не лише укріплення, а й помешкання для військовослужбовців на час війни.
Фото: DW/C. Bobyn
На фронті
Ця позиція на Донецькому фронті знаходиться лише за 500 метрів від позиції проросійських сепаратистів. Під час мобілізації до українського війська призвали тисячі громадян. Чисельність Збройних сил зросла з 130 тисяч до 280 тисяч осіб. Тепер мобілізовані з різних прошарків суспільства несуть службу на 200-кілометровому фронті, що простягнувся степами і впирається в узбережжя Азовського моря.
Фото: DW/C. Bobyn
З телебачення - в окопи
31-річна акторка Алла нині співпрацює з одним з волонтерських загонів. Волонтери допомагають мирному населенню, яке досі проживає у зоні конфлікту, а також забезпечують військових медикаментами й необхідними речами. Жінок мобілізація не торкнулася, тож вони на війні добровільно. "Мій друг був офіцером і сказав мені, що я маю послужити своїй країні під час війни. Я погодилася", - каже Алла.
Фото: DW/C. Bobyn
Перерва від війни
З протитанковим гранатометом РПГ біля ліжка Алла читає Facebook після дня на лінії фронту та душу з води у пляшках. Алла проживає поряд із 20 військовослужбовцями-чоловіками у приміщенні санаторію. Товариші спорудили для неї імпровізовану особисту кімнату, яку обгородили книжковими шафами та душовими фіранками. "Вони хороші хлопці, мої друзі. Я їм довіряю", - каже Алла.
Фото: DW/C. Bobyn
Міжнародна підтримка
Лікарі-волонтери з Канади проводять операції поранених військових у Київському військовому госпіталі. З Канади прибула група із 40 фахівців для проведення складних операцій, які не під силу їхнім українським колегам. Громадяни Канади та інших країн з чисельною українською діаспорою відіграли вирішальну роль у фінансовому й технічному забезпеченні, якого Україні бракувало в умовах війни.
Фото: DW/C. Bobyn
Шрами війни
28-річний киянин Андрій отримав поранення від вибуху міни на Донеччині. Його мають прооперувати хірурги з Канади, аби зменшити площу шрамів та видалити шрапнель з обличчя. Осколки настільки великі, що на щоках та лобі можуть триматися магнітики. До війни Андрій мав бізнес у сфері комунікаційних технологій. Перш ніж повернутися до роботи, він має відбути річний термін служби в армії.
Фото: DW/C. Bobyn
Домашній фронт
Катя у своїй київській квартирі, де вона живе із двома доньками, дворічною Дашею та дев'ятирічною Анною. Її чоловіка мобілізували - він служить біля Маріуполя. "Мені тут просто жахливо без нього, - каже Катя. - Мені не потрібен великий будинок чи багато грошей, а лише щоб тут був мій чоловік та ростив своїх доньок".
Фото: DW/C. Bobyn
Дім далеко від дому
Чоловік Каті - 29-річний Максим - сидить на своєму ліжку в дерев'яному бліндажі поблизу Маріуполя. Вже три останніх місяці це - його дім. До мобілізації він займався імпортом одягу з Німеччини, який реалізовував у трьох власних магазинах одягу. Нині вони простоюють зачинені, адже немає кому керувати бізнесом. Після служби в армії йому доведеться переобладнати магазини та поновити контракти.
Фото: DW/C. Bobyn
Примарний мир
Український військовослужбовець на КПП неподалік від Донецька. Попри режим припинення вогню, перемир'я щодня порушується обстрілами та снайперським вогнем. Така окопна позиційна війна на виснаження з вогнем без розбору змусила населення Донбасу залишити свої домівки або ж зробила його життя нестерпним. Стан псевдовійни паралізував регіон економічно та політично.