1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Очікування від нового закону про вищу освіту

Юліана Матусова9 липня 2014 р.

Більше автономії для університетів, більше свободи для науковців та мобільності для студентів - очікування після ухвалення нового закону про вищу освіту є високими.

Вищі школи отримають більшу автономію. (На фото: Чернівецький університет)
Вищі школи отримають більшу автономію. (На фото: Чернівецький університет)Фото: imago/INSADCO

Обіцяного три роки чекають. А інколи і цілих шість. Останній закон у сфері вищої освіти був прийнятий в Україні ще у 2002 році. Починаючи з того часу, безперервно тривали дискусії про те, що він потребує суттєвого вдосконалення. Хто знає скільки б ще років довелося освітянам жити за "старими канонами", якби не останні події в країні, рушійною силою яких стала саме молодь. Адже вона ясніше за будь кого іншого розуміла, що непідписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС ще більш віддалить українську освітню систему від європейської і просто потопить її у "болоті корупції", в якому вона й без цього застрягла.

"Спеціаліста" більше не існує

Анастасія Сабова: "Спеціалісти стануть повноцінними магістрами"Фото: privat

Для західних європейців такий науковий ступінь як "спеціаліст" завжди був чимось незрозумілим. Вже довгий час точилися суперечки про його ліквідацію в Україні, але на пострадянських просторах щороку вищі школи готували нові "партії" спеціалістів, котрі, як для країн ЄС, так і для всього світу, просто не існували. "Ті, хто раніше отримував дипломи спеціаліста, вони зараз вважатимуться повноцінними магістрами і матимуть ті ж права, які мали випускники магістратури." - коментує довгоочікуване нововведення заступник голови Верховної молодіжної ради Анастасія Сабова.

Єдине, що насторожує у цій "райдужній перспективі", так це те, що державні заклади вже отримали цього року замовлення на "спеціаліста" і, відповідно, вже прийняли до лав своїх вищих шкіл студентів, котрі зараз просто у розпачі. Вони налякані даним положенням закону і безперспективністю свого майбутнього навчання. Що робити з ними представники Міністерства освіти поки ще не вирішили.

Європейський диплом - європейські правила

Ще одним "каменем спотикання", котрий закривав українським студентам двері, вікна і навіть кватирки в Європу був український диплом, котрий не визнавався за межами держави. Обіцянками про видачу дипломів "європейського зразка" українських студентів "годували" вже довго, та от до діла, чомусь, так і не доходило. Звісно ж, основна перевага полягає в тому, що студенти тепер можуть бути більш мобільними і продовжувати свою освіту в будь-якій європейській країні. "В Україні мають запровадити ECTS, це європейська кредитно-трансферна система, коли усі ці бали будуть переведені у неї, тоді все буде відбуватися більш-менш зрозуміло. В минулому це викликало великі труднощі, коли студент, закінчивши тут бакалаврат, хотів поїхати закордон на магістратуру і потрібно було перераховувати ці кредити і перекладати навчальні плани", - пояснює Анастісія Сабова.

Прощавай, бюрократіє?

Ольга Кмита: "Наука має приносити задоволення"Фото: privat

"У Західній Європі є усвідомлення того, що наука має приносити задоволення науковцеві і користь людям. Коли я бачила викладачів, котрі захищалися в нас, в Україні, то перше, на що звертаєш увагу - вони дуже змучені. Вони мають постійно займатися якоюсь звітною "писаниною", тут такого немає", - розповідає докторантка Ольга Кмита, котра вже протягом останніх декількох років, отримавши грант від західного фонду, займається науковою діяльністю у Відні. Дівчині є з чим порівняти, оскільки вона довгий час робила наукові дослідження в Україні.

Новий закон обіцяє полегшити умови праці для українських дослідників, зокрема зменшити навчально-педагогічне навантаження, яке, за словами першого проректора Українського католицького університету Тараса Добка, є "прокляттям" української освіти". Також проректор додає: "Пересічний український викладач міг мати по 15-20 аудиторних годин на тиждень, тоді як на Заході це не перевищувало 12-ти годин. Максимальне навантаження на викладача складало 900 годин на рік, новим же законом воно знижене до 600. Тобто на третину, а це багато".

Концентрація саме на науковій діяльності, а не на формальних моментах, ось головне нарікання молодих науковців, котрі вже спробували попрацювати закордоном і Ольга не є виключенням: "Тут я розвиваюсь, як науковець. В Україні я б мала більше займатися бюрократичними процедурами. Але якщо ця реформа дійсно змінить щось на ділі, то я б повернулася і працювала б в Україні",- висловлює сподівання дівчина.

Автономна республіка "Університет"

Тепер університети будуть мати набагато більше прав: адміністративних, навчальних , а головне - фінансових. Вони самі будуть розпоряджатися коштами, які зароблятимуть від контрактників або від наукової діяльності. "До цього часу потрібно було питатися дозволу у міністерства за кожну гривню, котру хотів витратити університет", - скаржиться Тарас Добко з католицького університету.

Що ж стосується студентського самоврядування, то тут справи суттєво не змінилися. Пропозицію збільшити відсоток, котрий буде йти на потреби "студентського органу", з 0,5 до 1 відсотка у новому законі не ухвалили. Анастасія Сабова з молодіжної ради побоюється, що університетське керівництво може повернутися до "старого сценарію" розподілу цих коштів: "Ректори починали під ці 0,5 відсотка вписувати, наприклад, що студентське самоврядування захотіло змінити лампочки в гуртожитках студентів, або студентське самоврядування вирішило когось привітати з ювілеєм чи ще щось таке…"

Щодо "плюсів" і "мінусів" нового закону існують як оптимістичні, так і песимістичні оцінки. Утім, і викладачі, і студенти констатують: він стане потрібним поштовхом для масштабних, давно назрілих реформ в освітній галузі.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW