Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко запросив представницю ОБСЄ особисто вивчити стан справ в українських ЗМІ. За словами Грищенка, критичні судження в Європі з цієї проблематики «нерідко формуються на основі неперевірених або викривлено інтерпретованих відомостей, отриманих із других рук».

Але не всі погоджуються з цим. На думку Тараса Шевченка, директора Інституту медіа-права, серед очевидних успіхів у гарантуванні свободи слова в Україні можна назвати лише акцію журналістів "Стоп цензурі". Утім, як каже Шевченко, вона теж лише "частково знизила темпи  наступу на свободу слова".

Місцеві вибори посилять тиск на ЗМІ

Із наближенням місцевих виборів восени цього року, за словами експерта, ситуація почне стрімко погіршуватися. Підставами для такого песимізму Шевченко назвав тенденції, які чіко проявились останнім часом. "Чинна влада неодноразово заявляла на словах, що Україна буде захищати свободу слова. Однак, є ознаки того, що насправді не робиться жодного кроку, який би утверджував цю свободу слова", - каже Шевченко.

Серед таких нездійснених кроків експерт назвав провал голосування у парламенті за ухвалення закону про доступ до суспільно важливої інформації, якого вимагала громадськість та журналісти. А також ігнорування інформаційних запитів з боку не лише місцевих, а й центральних органів влади, включно з президентською адміністрацією та урядом. Шевченко нагадав і про відсутність реакції на побиття журналістів та напади з боку представників правоохоронних органів та президентської охорони.

Українці черпають інформацію переважно з телебачення

Протести проти утисків свободи слова відновилися в Україні після приходу до влади Віктора Януковича. Найбільше на такий тиск скаржаться тележурналісти. Згідно з дослідженнями TNS Ukraine, здійсненими в останньому кварталі минулого та першому кварталі цього року, частка телебачення з-поміж інших ЗМІ залишається найбільшою, складаючи 35 відсотків.

Автор: Олександр Савицький

Редактор: Леся Юрченко