Скоєння воєнних злочинів на Донбасі закидають російським військовим автори звіту під назвою "Підвали.rar", який у вівторок, 15 травня, оприлднили в Києві. Звіт підготували громадська організація Truth Hounds за сприяння National Endowment for Democracy у співпраці з Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Платформою громадянської солідарності та Коаліцією за Міжнародний кримінальний суд. У документі наведені свідчення тортур цивільного населення та вояків Збройних сил України, нелюдського поводження, приниження гідності людини, вбивств полонених, імітації розстрілів, вербування у збройні сили бойовиків та фактів сексуального насильства. Звіт з іменами причетних до злочинів має бути переданий на розгляд Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі.

Порушені всі гуманітарні права

Свідчення про злочини незаконних збройних формувань самопроголошеної донецької народної республіки (ДНР) та російських військових на Донбасі зібрані від 138 вояків та цивільних, які пережили полон в Донецьку, Сніжному, Горлівці і Торезі в 2014-2015 роках. Метою звіту дослідник воєнних злочинів з Truth Hounds Роман Авраменко назвав спонукання МКС розпочати розслідування воєнних злочинів в Україні. "Зібраний весь спектр порушень міжнародного гуманітарного права, який лише можна собі уявити. Це нелюдське поводження, побиття, тортури, гендерні і сексуальні злочини – відомі випадки як прямого зґвалтування, так і сексуальних злочинів, коли полоненим завдавали ударів по геніталіях і підключали до них електричний струм", – зазначив Авраменко.

Він заявив, що згідно з проведеними опитуваннями, найбільш травматичним і принизливим досвідом під час позбавлення волі стали так звані "паради полонених", які влаштували окупаційні адміністрації на День Незалежності України 24 серпня 2014 року та на День Соборності України 22 січня 2015 року в Донецьку. Полонені засвідчили пряму участь російських військових, яких місцеві бойовики називали "кураторами" в організації катувань. За цими свідченнями, очевидці бачили зосередження військової техніки, яка виробляється лише в Росії, а також були випадки потрапляння в місця утримання українських полонених російських вояків, що вчинили правопорушення щодо свого війська. 

Свідчення очевидця

Один з колишніх полонених, військовий медик, який брав участь в обороні Донецького аеропорту на ім'я Максим розповів, що був ув'язнений на Донбасі 93 дні. Він просив не називати своє повне ім'я з міркувань особистої безпеки та безпеки своєї родини, але підтвердив, що підписав всі свої свідчення, які збирали українські правозахисники. За словами Максима, спочатку його утримували в Донецьку, в споруді обласного відділку СБУ, де побоями намагалися вибити з нього корисну інформацію. "Це відбувалося за наказом і під наглядом російських військових кураторів, але коли вони зрозуміли, що я не володію такою інформацією, мене перевезли в Торез, де я ще півтора місяці очікував повернення в Україну за обміном полоненими", - розповів Максим в інтерв'ю DW.

За його словами, через недоїдання в полоні він втратив близько 20 кілограмів ваги, а в Торезі до нього і далі застосовували тортури, серед яких він назвав катування електричним струмом та кількаразова імітація розстрілу. Виконавцями цих злочинів він назвав місцевих сепаратистів, а також російських громадян та найманців з країн СНД. "Один з моїх катів сказав, що йому нічого від мене не треба, а просто йому подобається мене мучити. Вони ще дзвонили моїй дружині, погрожували її зґвалтувати, коли візьмуть Київ і вирізати всю мою родину", - згадує Максим. Але найбільш травматичним досвідом у полоні він назвав написання прощального листа дружині, якого взявся переслати їй один з його тюремників.

Злочини проти цивільних

Полонених використовували для примусової праці, зокрема, розвантаження "гуманітарних конвоїв" з Росії, які складалися з військового спорядження та боєприпасів, а також риття шанців і будівництва військових укріплень, зазначив своєю чергою експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Сергій Мовчан. Він повідомив, що катування електрострумом застосовувалося не лише до військових чоловіків, але й до жінок і до цивільних. А окрім імітацій розстрілів, встановлені факти позасудових страт полонених.

Специфіка страждань цивільного населення полягає у вчиненні окупантами та місцевими бойовиками обстрілів мирних населених пунктів, катувань, зникнення людей, вбивства і незаконного заволодіння майном. Як зазначив Роман Авраменко, ще 2015 року у першому звіті до МКС були передані 300 таких задокументованих фактів. "В грудні минулого року ми передали ще один звіт про 208 випадків цілеспрямованих артилерійських атак та обстрілів зі стрілецької зброї цивільних об'єктів", - сказав експерт. 

За його словами, на відміну від українського правосуддя, яке вимагає документального підтвердження злочинів, МКС бере за основу доказів саме свідчення очевидців та потерпілих. Обидва правозахисники закликали українську владу прискорити збір доказів вчинення воєнних злочинів для міжнародної юстиції і передати МКС не лише результати розслідування злочинів окупантів, а й українських військових, "щоби уникнути репутаційних втрат під час порушення провадження судом щодо подій в Україні".